Лірика

Лірика, -ки, ж. Лирика, лирическая поэзія. Сказав, шо я в ліриці з кожним німецьким поетом мірятись можу. Федьк. Пов. XIII.

 Лірика (від грец.lyra - муз. інструмент, під акомпанемент якого вииконувалися вірші, пісні и т.д.), рід літератури (наряду з епосом та драмою), в якому первинним є не об'єкт, а суб'єкт висловлення та його відношення до зображуваного. В європ. естетиці погляд на Лірику як особливий рід літератури виразно сформульований Г.Гегелем, який висунув думку про суміщення суб'кта і об'єкта в одній особі: якщо в епосі "...поетові служить змістом відмінний від нього...герой", то центр. "персонажем" ліричного твору виявляється сам його творець і насамперед - його внутрішній світ. При цьому ліричне переживання, як правило, "укладене в сьогодення"(Жан Поль), здатне вміщати загальнолюдський сенс: в ліричному вислювлюванні потенційно може "дізнатися" особисті почуття та думки будь-який читач. І,так як, коло людських емоцій при всій несхожості світосприйняття людей різних епох достатньо стійке, в Ліриці різних часів виділяють так звані вічні теми та проблеми. Оскільки в Ліриці першочергово вираз точки зору ліричного суб'єкту, зображення зовнішнього світу(картин природи, подій) також служить цілям самовираження. Навіть у тих випадках, коли відсутнє пряме вираження "я" автора і на першому плані виявляється об'єктивний "опис", в підтексті неодмінно відчувається суб'єктивний погляд, з точки зору якого поет розглядає та оцінює об'єктивний світ:" Предмет тут не має ціни сам по собі, але усе залежить від того, яке значення дає йому суб'єкт..."(Белінський В.Г.)
 В літ-веденні існує класифікація Лірики за жанрами та темами(любовна, громадянська, пейзажна, філософська), виділяють також Лірику медитативну - роздуми над вічними проблемами буття та сугестивну, зосереджену на передачі емоційного стану. Тематична класифікація Лірики носить завідомо умовний характер; вона відображає не естетичну субстанцію ліричного твору, яке завжди, незалежно від теми, в тому числі її конкретності чи глобальності, несе в собі цілісне світосприйняття поета, а служить лише робочим прийомом, відправною точкою аналізу. В народній творчості ліричні твори розрізнялися або ж по побутовій частині(весільні, похоронні, рекрутські голосіння; пісні таночні, ігрові, хороводні, колядні т.д.), або ж за наспівом(протяжні, часті); в античній літ-рі - за характером виконання (хорова Лірика - ода, дифірамб,епіталама та ін.; індивідуальна Лірика - ямби, елегія, епіграма); в літ-рі Відродження та класицизму - за соціальним призначенням та тією спільною емоцією, якій підпорядковував себе в даному жанрі поет(ода, елегія, ідилія, епіграма та ін.)

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]