Відмінності між версіями «Ліпше»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→=Сучасні словники) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ліпше. '''См. '''Ліпш. '''Присл. до ліпший. Риба шука — де глибше, а чоловік — де ліпше (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 259); Сама [Устина] орала й сіяла ліпше за любого господаря (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 11); | '''Ліпше. '''См. '''Ліпш. '''Присл. до ліпший. Риба шука — де глибше, а чоловік — де ліпше (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 259); Сама [Устина] орала й сіяла ліпше за любого господаря (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 11); | ||
| − | + | ==Сучасні словники== | |
1)у знач. част. Уживається для підкреслення переваги якоїсь дії. [Лев:] От ліпше заберуся до роботи, як маю тут жувати клоччя! (Леся Українка, III, 1952, 227); — Узяв би ти мене ліпше з собою, ..а то тільки душу ятриш (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 182). | 1)у знач. част. Уживається для підкреслення переваги якоїсь дії. [Лев:] От ліпше заберуся до роботи, як маю тут жувати клоччя! (Леся Українка, III, 1952, 227); — Узяв би ти мене ліпше з собою, ..а то тільки душу ятриш (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 182). | ||
2) у знач. присудк. сл. Про поліпшення стану хворого. Тепер мені ліпше, і я знов можу ходити сама (Леся Українка, V, 1956, 19); Поволі професор починав одужувати. Щодня йому ставало ліпше (Яків Баш, Проф. Буйко, 1946, 20). | 2) у знач. присудк. сл. Про поліпшення стану хворого. Тепер мені ліпше, і я знов можу ходити сама (Леся Українка, V, 1956, 19); Поволі професор починав одужувати. Щодня йому ставало ліпше (Яків Баш, Проф. Буйко, 1946, 20). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
[[Категорія:Лі]] | [[Категорія:Лі]] | ||
Версія за 15:21, 21 листопада 2017
Ліпше. См. Ліпш. Присл. до ліпший. Риба шука — де глибше, а чоловік — де ліпше (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 259); Сама [Устина] орала й сіяла ліпше за любого господаря (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 11);
Сучасні словники
1)у знач. част. Уживається для підкреслення переваги якоїсь дії. [Лев:] От ліпше заберуся до роботи, як маю тут жувати клоччя! (Леся Українка, III, 1952, 227); — Узяв би ти мене ліпше з собою, ..а то тільки душу ятриш (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 182). 2) у знач. присудк. сл. Про поліпшення стану хворого. Тепер мені ліпше, і я знов можу ходити сама (Леся Українка, V, 1956, 19); Поволі професор починав одужувати. Щодня йому ставало ліпше (Яків Баш, Проф. Буйко, 1946, 20).
