Відмінності між версіями «Ляхівський»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 66: Рядок 66:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Околиці села.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 20:07, 7 листопада 2021

Ляхівський, -а, -е. Польскій. Наші дівчата і хлопці швидко зацвенькали по ляхівській. Левиц. І. 159.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Ляхі́вці — село в Ужгородському районі Закарпатської області на річці В'єла.


Зміст 1 Назва 2 Історія 2.1 Церква в с. Ляхівці 3 Інтернет ресурси 4 Примітки Назва

Околиці села Колишня назва — Лемківці. В джерелах XV ст. село відоме під мадярською назвою "Lengyelfalva, ", що в перекладі означає «Польське село». В XVI ст. його назва — «Lagocz». Виходячи з назви, треба думати, що його заснували вихідці з Польщі на основі німецького права.

Історія Перша письмова згадка про село відноситься до 1407 року, де йдеться про крадіжку вівса підданими Ляхівців із Чертізького хотаря. З цього можна констатувати, що село виникло раніше згаданого часу.

В податкових списках 1427 року Ляхівці не зафіксовані, бо, можливо, були засновані перед цим роком. В XV—XVI ст. Ляхівці належали шляхтичам із Палло, родині Добо з Руського, землевласникам із Сюрте, Середнянському замку.

В 1567 році в Ляхівцях було оподатковано 2 селянські господарства, що володіли двома портами. Тоді ж у селі проживали і три желярські родини. В 1588 р. оподатковано 5 селянських господарств від 3,5 порти. В кінці XVI ст. в село прибули нові переселенці, що збільшило кількість мешканців.

В 1599 році в Ляхівцях нараховувалось 19 селянських домогосподарств, будинки шолтейса, священика і православна церква (не московського патріархату).

Ляхівці вважалися середнім за величиною селом. Таким воно залишилося в XVII — на початку XVIII ст. В 1715 році в селі нараховувалося 18 домогосподарств, у тому числі 13 залежних селянських і 5 желярських, які, окрім ріллі, обробляли панські виноградники. Джерела XVIII ст. відносять Ляхівці до руських (русинських) сіл.

Церква в с. Ляхівці

Церква Зіслання Святого Духа, с. Ляхівці Після укладення Ужгородської Унії в 1646 р. церква в с. Ляхівці стає греко-католицькою.

Церква св. Духа. (1796).

У 1751 р. за пароха Федора Копчанія в селі була дерев'яна церква в доброму стані, покрита шинґлами, з трьома дзвонами, присвячена св. Козмі і Даміану, освячена єпископом Георгієм Бізанцієм. Філії були в Середньому та Вовковому.

Через 45 років збудували теперішню муровану церкву (на камені над входом вирізано 1804 р. — можливо, це дата закінчення будівництва). Це типова базилічна споруда, яка, однак, має певні переваги перед іншими подібними церквами: церкву ще не встигли поштукатурити мармуровою крихтою і вона зберігає привабливість старих фарбованих стін, барокове завершення вежі вкрито фарбованою бляхою. Довкола церкви був кам'яний мур, але Василь Луцьо розібрав той мур і поставив дротяну сітку на бетонних стовпчиках. У 1933 р. впродовж 6 місяців розмалювали інтер'єр храму. У 1969 р. провели зовнішній ремонт, а останнє малювання всередині церкви виконав місцевий художник Ф. Решетар. У зв'язку зі спорудженням церкви розповідають історію про сина майстра, який упав з вежі при встановленні хреста. Очевидно, це відголосок трагічної події, що справді сталася в Глибокому.

У 1933 р. за священика о. Євгена Петрика та куратора Качура збудували дзвіницю: нижній ярус мурований, верхній — каркасний дерев'яний під шатровим дахом. Дзвони виготовив Ф. Еґрі. До церкви за радянських часів перенесли хрест, що його поставив на своєму полі Баб'як за гроші, зароблені в Америці. Інший мурований хрест поставили в 1903 р.

Після приходу комуністичних сил церква стає православною Московського Патріархату. Так тривало до 90-х років XX століття. На початку 90-их в селі розпочалося протистояння між греко-католиками та православними. Зрештою греко-католицька громада не бажаючи вступати у чвари з окремими представниками православної громади пішли на поступки.Так на сьогоднішній час у селі продовжують існувати православна та греко-католицька громади.

Будівництво нової греко-католицької церкви


Церква Пресвятої Трійці в с. Ляхівці Восени 2015 року, після довгих років очікування на вирішення конфесійного питання греко-католицька громада с. Ляхівці вирішили побудувати новий храм Пресвятої Трійці.

5 грудня 2015 року єпархіальний єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік освятив наріжний камінь під будівництво нової церкви. Вперше за багато років у греко-католиків села Ляхівці з'явилась надія нарешті отримати змогу відправляти богослужіння у власному обряді.

Інтернет ресурси 17 вересня 2013 року стартувала інтернет-сторінка села. Всі охочі можуть відвідати її за адресою: http://lyahivtsi.pp.ua. З 24 квітня 2017 року запрацювала веб-камера села. Її адреса: http://lyahivtsi.pp.ua/camera/. З 22 жовтня 2017 року запрацювало інтернет ю-радіо (http://lyahivtsi.pp.ua/radio/radio.M3U). З 23 серпня 2018 року можна переглянути панораму села з висоти пташиного польоту (http://lyahivtsi.pp.ua/video/). Інтернет-сторінка села Ляхівці Сторінка Парафії Пресвятої Трійці села Ляхівці Web камера села Ляхівці Радіо села Ляхівці Панорама села Ляхівці

Ілюстрації

Околиці села.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання