Відмінності між версіями «Ляхувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 12: Рядок 12:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1025468827.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1025468827.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Битва під Жовтими водами Саницький.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Битва під Жовтими водами Саницький.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}

Версія за 20:46, 9 листопада 2021

Ляхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Жить какъ поляки.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ляхувати -ую, -уєш, недок. , іст. Жити як поляки, на польський кшталт.

Ілюстрації

1025468827.jpg Битва під Жовтими водами Саницький.jpg 2.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Ля́хи — назва слов'янського племені, згадувана у Повісті врем'яних літ. Згідно з тлумаченням автора, предки ляхів спершу жили на Дунаї (ймовірно території Паннонії), але через нашестя волохів змушені були переселитись на Північ та осісти в басейні Вісли. Там плем'я ляхів розділилось на чотири племені: полян ляських (поляків), лютичів, мазовшан та поморян. Козаки та українські міщани XVI—XVII століть вживали це слово як зневажливе позначення шляхти Речі Посполитої без зв'язку з етнічною приналежністю.

Джерела та література

«Чи не той то хміль» – історична народна пісню, яку біло записано в 50-х рр. ХІХ ст. в Галичині.

Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.

Зовнішні посилання