Ляма

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ля́ма, -ми, ж. Лямка, дугообразный деревянный снарядъ, охватывающій грудь, къ нему привязана веревка — повіде́ць — оканчивающаяся чинбуркою. При помощи ля́ми тянутъ лодку, сѣть рыболовную и пр. — люди, иногда волы. Левиц. ПЙО. Сторожевск. В Тилигул до лями. Ном. № 3064. Сюди то ходили запоріжці на заробітки до лями. Стор. II. 202. Ум. Лямка. Запрягають у лямку волів, лямують. Стрижевск. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

Сучасні словники

[1]

ЛЯ́МА, и, ж. Те саме, що ля́мка. Рибалки тягли кодоли, ступаючи на кілька ступнів задом уперед і з усієї сили обпираючись станом об дерев’яні лями (Н.-Лев., II, 1956, 228).

Ілюстрації

66646214.jpg Liama.jpg Кайдани 4.JPG Кайдани 5.JPG