Відмінності між версіями «Лядо»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Foto_0002_800.jpg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[56596754.jpg]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 05:48, 28 листопада 2016
Ля́до, -да, с. Возвышенное мѣсто въ лѣсу, заросшее строевой сосной. С. Сербы, НВолын. у.
Зміст
Сучасні словники
Лядо (ляда, лядина, лядинка, від праслав. lędо) — місце вирубки й випалювання лісу при обробленні лісових угідь під посіви в підсічно-вогневому землеробстві (лядинном господарстві); пустка, оточена лісом, покинута і заросла лісом земля. Поняття використовувалося в традиційній культурі народів європейського північного сходу, а також у внутрішніх центральних губерній Росії (наприклад, Псковської, Вітебської, Смоленської) аж до XIX століття.
Підвищена місцина в лісі, поросла будівельною сосною.
Ілюстрації
|
56596754.jpg |
