Лягчи

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лягчи́ = Лягти.

Сучасні словники

ЛЯГТИ́ див. ляга́ти. ЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЛЯГТИ́, ля́жу, ля́жеш; мин. ч. ліг, лягла́, ло́; наказ. сп. ляж; док. 1. Приймати горизонтальне положення на чому-небудь (про людей та деяких тварин); протилежне вставати. – Не кидай мене, Степане, .. Не давай мені лягати! Тримай на ногах! (О. Довженко); – Ох, били ж мене; били, били, били! що ні сісти, ні лягти не можна (Г. Квітка-Основ'яненко); // у що, на що. Розташовуватися де-небудь у горизонтальному положенні. Юзя лягає в траву коло Дарки (Леся Українка); Шаптала опустив руки й поволі почав лягати на землю ниць (В. Підмогильний); Зовсім безсилі і недужі лягають на землю – не рухаються; дехто помер: так близько до брами! (В. Барка); Ласочка не скімлила і не молотила хвостом по землі, як завжди, побачивши у човні рибу, а лягала в траву й ждала (Григір Тютюнник); Я скинув з себе теплу сукняну куртку і, лігши на кригу, поповз до потопаючого Гриші (Л. Смілянський); // У сполуч. зі словами, що вказують на особливості цього положення. Я лягаю на бік, покриваю голову ковдрою, згортаюсь по-дитячому бубликом, підтягнувши коліна до самого підборіддя (В. Винниченко); Провiвши очима брата, малий лягає долiлиць i починає мрiяти (Василь Шевчук); Контрабандист бризкає Шейха одеколоном, той солодко мружиться, лягає на спину, засинає під пальмою (П. Загребельний); Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку (Л. Глібов); Ліг голічерева під височенними кедрами, тягуче-важко і глибоко зітхнув, ніби випустив дух, поклавши голову на корінь, і так лежав (І. Багряний); Він сміється засмученими очима, лігши горілиць, дивиться вгору, похрумкує шоколад і щось думає (Р. Андріяшик); // з інфін., на що, до чого, у що, де і без дод. Лаштуватися до сну, вкладатися спати. Хто пізно лягає, той щастя не має (Номис); Раділи люде встаючи. А мати й спати не лягала (Т. Шевченко); – Не хочу я у хаті спати, – кажу господині, – душно мені: буду у комірчині лягати (Панас Мирний); Як нагодує дітей та покладе спати, сама не лягає ще (А. Головко); Лягала з думкою про Ігоря, у снах він одразу ж з'являвся (В. Чемерис); Доїхав я додому щасливо, зараз ліг до ліжка і спав три дні і три ночі (М. Коцюбинський); * Образно. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! (В. Самійленко); // військ. Приймати горизонтальне положення, щільно притискаючись до землі, щоб уникнути кулі, осколка і т. ін. Команда “Лягайте!” пролунала там враз із тим, як із лісу вдарили скоростріли (О. Забужко); Вся галявина ще й досі прострілювалася противником з кулеметів, і Черниш, скомандувавши бійцям лягти, ліг і сам (О. Гончар).

    Словозміна у майбутньому часі
Особа Однина Множина
1 особа ляжу ляжем, ляжемо
2 особа ляжеш ляжете
3 особа ляже ляжуть

Ілюстрації

Lahchu12.jpeg Lahchu13.jpg Lahchu23.jpg Lahchu14.jpg

Медіа

Див. також

Лягти

Джерела та література

СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Словозаміна "Горох"

Зовнішні посилання