Відмінності між версіями «Лютість»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 7: Рядок 7:
  
 
лютість — іменник жіночого роду …  Орфографічний словник української мови
 
лютість — іменник жіночого роду …  Орфографічний словник української мови
 
лютість — тости, ж. Св. Лютість, сердитість, гнів; лють …  Словник лемківскої говірки
 
ярість — я/рості, ж. 1) рідко. Те саме, що лютість. 2) діал. Пристрасть, шал …  Український тлумачний словник
 
 
отъмѣстьѥ — ОТЪМѢСТЬ|Ѥ (1*), ˫А с. Замещение: инии же нѣции ˫ако мощни грѣхы людьскы˫а въсъпри имше. многашды напастемъ и лютѣи см҃рти. за ѿместье предаютьсѧ. (ὑπὲρ τῆς ἀναδοχῆς) ПНЧ к. XIV, 115а …  Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
 
  
 
лють — 1) (почуття сильного обурення, роздратування, гніву), лютість, розлюченість, розлютованість, лютощі мн., скаженість, іритація Пор. гнів, злість 1), несамовитість 2) див. злість 1) …  Словник синонімів української мови
 
лють — 1) (почуття сильного обурення, роздратування, гніву), лютість, розлюченість, розлютованість, лютощі мн., скаженість, іритація Пор. гнів, злість 1), несамовитість 2) див. злість 1) …  Словник синонімів української мови

Версія за 00:04, 17 листопада 2018

Лютість, -тости, ж. Ярость, свирѣпость. Стор. МПр. 61. Котл. Ен. V. 68.

Словник української мови

ЛЮ́ТІСТЬ, тості, жін. Властивість за значенням лютий 1 1—3. Нехай ще сильний Батиїв звір, але підбився вже він. Нехай лютує, але народна мудрість говорить: лютість — не ознака могутності (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 487); Обличчю князя найгірш додавало лютості високе чоло з глибокою морщиною між очима (Олекса Стороженко, I, 1957, 371); Староста аж губи закусив із лютості. Коли би так не було більше людей, був би бив Підошву (Лесь Мартович, Тв., 1954, 186); По пустій долині вихр скиглив і бивсь над нею, свистів у річки берегах крутих, тьмив пітьму ночі лютістю своєю (Іван Франко, XIII, 1954, 53). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 574.

лютість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови

лють — 1) (почуття сильного обурення, роздратування, гніву), лютість, розлюченість, розлютованість, лютощі мн., скаженість, іритація Пор. гнів, злість 1), несамовитість 2) див. злість 1) … Словник синонімів української мови

жорстокий — а, е. 1) Який виявляє суворість, різкість, немилосердність, лютість; безсердечний, безжалісний. || Який виражає злобу, суворість; грізний. || Страшний, жахливий, тяжкий. 2) Який перевищує звичайну норму, звичайний ступінь чого небудь; тяжкий,… … Український тлумачний словник

варварство — а, с. 1) Низький ступінь культурного розвитку, неуцтво, грубість, безжальне ставлення до культурних цінностей. || Жорстокість, лютість у поведінці. || Жорстокий, безжальний вчинок стосовно кого , чого небудь. 2) У періодизації історії первісного… … Український тлумачний словник

зло — 1) (що н. погане, недобре, шкідливе), лихо, нещастя, горе 2) (почуття гніву, роздратування), розлюченість, злість, злоба, лють, лютість, лютощі … Словник синонімів української мови

звірство — а, с. 1) Крайня жорстокість, лютість. 2) перев. мн. Надзвичайно жорстокі дії, засоби … Український тлумачний словник

фасия — сиї, ж. Вр. Лютість, лють, злість, гнів. Я мав вельку фасию, на вшытку його фантазию … Словник лемківскої говірки

Медіа