Відмінності між версіями «Лютування»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 5 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Лютува́ння, -ня, '''''с. ''Свирѣпствованіе. ''Лютуванням і кров’ю вони наситились уже вдоволю. ''Стор. МПр. 147.
+
 
 +
== Лютування ==
 +
с. ''Свирѣпствованіе. ''Лютуванням і кров’ю вони наситились уже вдоволю. ''Стор. МПр. 147.
 
   
 
   
ЛЮТУВАННЯ 1, я, сер. Дія за значенням лютувати1.
+
===== ЛЮТУВАННЯ 1 =====
 +
я, сер. Дія за значенням [https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%8E%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 лютувати1].
 +
 
 +
* Як скажений звір, що боїться води, труситься й лютує, забачивши її, ..так Чіпка кинувся, скочив угору... (Панас Мирний, I, 1949, 309);
 +
 
 +
* Ревуть, лютують вороги; Козацтво преться без ваги — І покотились яничари (Тарас Шевченко, I, 1963, 199);
 +
 
 +
 
 +
 
 +
===== ЛЮТУВАННЯ 2 =====
 +
я, сер., заст. Дія за значенням [https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%8E%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 лютувати2.]
 +
 
 +
* Він сідав, не роздягаючись, із поршнем од тракторного мотора в руках або з бачком, якого ніс лютувати (Юрій Яновський, Мир, 1956, 281).
 +
 
  
ЛЮТУВАННЯ 2, я, сер., заст. Дія за значенням лютувати2.
+
<gallery>
 +
Файл:лютувати1.jpg|
 +
Файл:лютувати2.jpg|
 +
</gallery>
 
[[Словник української мови: в 11 томах.|https://sum.in.ua/]]
 
[[Словник української мови: в 11 томах.|https://sum.in.ua/]]
  
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 575.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 575.
 
[[Категорія:Лю]]
 
[[Категорія:Лю]]

Поточна версія на 21:02, 27 березня 2024

Лютування

с. Свирѣпствованіе. Лютуванням і кров’ю вони наситились уже вдоволю. Стор. МПр. 147.

ЛЮТУВАННЯ 1

я, сер. Дія за значенням лютувати1.

  • Як скажений звір, що боїться води, труситься й лютує, забачивши її, ..так Чіпка кинувся, скочив угору... (Панас Мирний, I, 1949, 309);
  • Ревуть, лютують вороги; Козацтво преться без ваги — І покотились яничари (Тарас Шевченко, I, 1963, 199);


ЛЮТУВАННЯ 2

я, сер., заст. Дія за значенням лютувати2.

  • Він сідав, не роздягаючись, із поршнем од тракторного мотора в руках або з бачком, якого ніс лютувати (Юрій Яновський, Мир, 1956, 281).


https://sum.in.ua/

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 575.