Відмінності між версіями «Лютування»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
'''Лютува́ння, -ня, '''''с. ''Свирѣпствованіе. ''Лютуванням і кров’ю вони наситились уже вдоволю. ''Стор. МПр. 147.
+
 
 +
== Лютування ==
 +
с. ''Свирѣпствованіе. ''Лютуванням і кров’ю вони наситились уже вдоволю. ''Стор. МПр. 147.
 
   
 
   
ЛЮТУВАННЯ 1, я, сер. Дія за значенням лютувати1.  
+
===== ЛЮТУВАННЯ 1 =====
 +
я, сер. Дія за значенням лютувати1.  
 +
 
 +
* Як скажений звір, що боїться води, труситься й лютує, забачивши її, ..так Чіпка кинувся, скочив угору... (Панас Мирний, I, 1949, 309);
 +
 
 +
* Ревуть, лютують вороги; Козацтво преться без ваги — І покотились яничари (Тарас Шевченко, I, 1963, 199);
  
Як скажений звір, що боїться води, труситься й лютує, забачивши її, ..так Чіпка кинувся, скочив угору... (Панас Мирний, I, 1949, 309);
+
===== ЛЮТУВАННЯ 2 =====
 +
я, сер., заст. Дія за значенням лютувати2.
  
Ревуть, лютують вороги; Козацтво преться без ваги — І покотились яничари (Тарас Шевченко, I, 1963, 199);
+
* Він сідав, не роздягаючись, із поршнем од тракторного мотора в руках або з бачком, якого ніс лютувати (Юрій Яновський, Мир, 1956, 281).
  
ЛЮТУВАННЯ 2, я, сер., заст. Дія за значенням лютувати2.
 
 
[[Словник української мови: в 11 томах.|https://sum.in.ua/]]
 
[[Словник української мови: в 11 томах.|https://sum.in.ua/]]
  
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 575.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 575.
 
[[Категорія:Лю]]
 
[[Категорія:Лю]]

Версія за 13:02, 27 березня 2024

Лютування

с. Свирѣпствованіе. Лютуванням і кров’ю вони наситились уже вдоволю. Стор. МПр. 147.

ЛЮТУВАННЯ 1

я, сер. Дія за значенням лютувати1.

  • Як скажений звір, що боїться води, труситься й лютує, забачивши її, ..так Чіпка кинувся, скочив угору... (Панас Мирний, I, 1949, 309);
  • Ревуть, лютують вороги; Козацтво преться без ваги — І покотились яничари (Тарас Шевченко, I, 1963, 199);
ЛЮТУВАННЯ 2

я, сер., заст. Дія за значенням лютувати2.

  • Він сідав, не роздягаючись, із поршнем од тракторного мотора в руках або з бачком, якого ніс лютувати (Юрій Яновський, Мир, 1956, 281).

https://sum.in.ua/

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 575.