Відмінності між версіями «Люстерко»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Див. також)
(Зовнішні посилання)
Рядок 89: Рядок 89:
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
  
==Зовнішні посилання==
+
==Цікаві факти==
 +
 
 +
 
 +
Людям завжди хотілося бачити своє зображення. Задовго до появи дзеркал наші предки намагалися шліфувати і полірувати найрізноманітніші матеріали. У справу йшли камінь (пірит, гірський кришталь) і метал (золото, срібло, бронза, олово, мідь). Вік найстародавніших дзеркал - близько 7 тисяч років. Це, як правило, золоті або срібні диски, ретельно відполіровані з одного боку і з узорами на іншому. Для того, щоб було зручно виглядати, до дисків кріпилася ручка.
 +
 
 +
Археологи вважають, що найраніші дзеркала - це знайдені в Туреччині поліровані шматки обсидіану, які налічують 7500 років. Проте ні в одне з античних дзеркал не можна було, наприклад, розглядати себе ззаду або розрізняти відтінки кольору.
 +
 
 +
У одному з грецьких міфів йдеться про Нарциса, який годинами лежав на березі озера, милуючись своїм віддзеркаленням у воді.
 +
Будь Нарцис людиною заможною, він, треба думати, придбав би собі дзеркало з полірованого металу. В ті часи довести до дзеркального блиску шматок сталі або бронзи величиною з долоню було не так-то просто. До того ж поверхня такого дзеркала окислювалася і її доводилося щодня чистити. Латинське spektrum в німецькій мові перетворилося у Spiegel ("Шпігель" - дзеркало). З чого можна укласти, що до Німеччини дзеркала принесли римляни. [http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-1EBC649B56258/list-15006C12727 Читати далі...]
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]

Версія за 16:50, 24 листопада 2014

Люстерко, лю́стеречко, -ка, с. Ум. отъ люстро.


Сучасні словники

Словник української мови

ЛЮСТЕ́РКО, а, сер., діал. Дзеркальце (у 1 знач.). Ой венгерко, венгерко, венгерко! Позич мені люстерко, люстерко (Українські народні пісні, 2, 1965, 445); Настя в хаті миє посуд, раптом кидає. Хапає люстерко, визирається (Степан Васильченко, III, 1960, 321); Кожен користався Дніпром по-своєму.. Ганна Лавренко, ця мала його собі тепер дзеркалом замість люстерка, роздавленого в дорозі (Олесь Гончар, I, 1959, 41).


Орфографічний словник української мови

люсте́рко іменник середнього роду діал.

Ілюстрації

Lusterko.jpg Luserko1.jpg Lusterko2.jpg Lusterko3.jpg

Медіа

Див. також

Казка про люстерко


Пісня про люстерко

Бабуся люстерко згубила

Слова: Ніна Третяк

Музика: Катерина Ярош

Виконує: Катерина Ярош


Бабуся люстерко згубила –

Онука люстерко знайшла,

Своє бабуся відлюбила –

До дівчини любов прийшла.


Приспів:

Плекай лозу собі на радість,

Кохай на повну і без меж,

Невідворотно прийде старість,

Якщо до неї доживеш.


А дівчина, ромашка ніжна,

Своїй всміхається красі.

Бабуся, як жоржина пізня,

Чи у росі, чи у сльозі.


Приспів.

Пора весняна пролетіла

І молодість, як мить пройшла.

Бабуся люстерко згубила –

Онука люстерко знайшла...

Приспів.

Джерела та література

Цікаві факти

Людям завжди хотілося бачити своє зображення. Задовго до появи дзеркал наші предки намагалися шліфувати і полірувати найрізноманітніші матеріали. У справу йшли камінь (пірит, гірський кришталь) і метал (золото, срібло, бронза, олово, мідь). Вік найстародавніших дзеркал - близько 7 тисяч років. Це, як правило, золоті або срібні диски, ретельно відполіровані з одного боку і з узорами на іншому. Для того, щоб було зручно виглядати, до дисків кріпилася ручка.

Археологи вважають, що найраніші дзеркала - це знайдені в Туреччині поліровані шматки обсидіану, які налічують 7500 років. Проте ні в одне з античних дзеркал не можна було, наприклад, розглядати себе ззаду або розрізняти відтінки кольору.

У одному з грецьких міфів йдеться про Нарциса, який годинами лежав на березі озера, милуючись своїм віддзеркаленням у воді. Будь Нарцис людиною заможною, він, треба думати, придбав би собі дзеркало з полірованого металу. В ті часи довести до дзеркального блиску шматок сталі або бронзи величиною з долоню було не так-то просто. До того ж поверхня такого дзеркала окислювалася і її доводилося щодня чистити. Латинське spektrum в німецькій мові перетворилося у Spiegel ("Шпігель" - дзеркало). З чого можна укласти, що до Німеччини дзеркала принесли римляни. Читати далі...