Любрик

Лю́брик, -ка, м. и лю́брика, -ки, ж. Вапъ (красный карандашъ). Харьк.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОЛІВЕ́ЦЬ, иця, чол. Тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев'яній оправі, якою пишуть, креслять, малюють. Починалась палка суперечка.. Кінчалося на тому, що Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 324); Нема вже чорнила. Беру олівець, щоб знову про бурі писати (Володимир Сосюра, I, 1957, 453); Перед хлопчиком на парті Кольорові олівці (Ігор Муратов, Широка дорога, 1950, 49). Олівець від мігрені — лікарський препарат від головного болю (мігрені), який має форму короткого олівця. Бабуня казала принести ароматичного оцту та олівців від мігрені (Леся Українка, III, 1952, 635).

Ілюстрації