Любитися

Любитися, -ти, м. 1. устар. Любити один одного, перебувати в любовних відносинах. 2. Про наявність бажання, здатності любити..

Сучасні словники

ЛЮБИТИСЯ, люблюся, любишся; мн. любляться;недок. 

1. з ким і без додатка. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність одне до одного; кохатися (у1 знач.). Кохайтеся ж, любітеся, Як серденько знає(Тарас Шевченко, I, 1951, 49); [Сокуренко:] Невже ви не знаєте, що ми з Оксаною любимось вже більше року? Ви ж самі, дивлячись на наше кохання, радувались (Марко Кропивницький,I, 1958, 128); // розм. Бути в інтимних стосунках з особою іншої статі. — Він любиться з молодицями...я доведу, що він ходить до тої слинявої Насті...(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 38); — Любилася я з моїм так, що швидко вже почала сподіватися на вагітність (Юрій Яновський,II, 1958, 105). 2. Відчувати глибоку повагу, товариську відданість одне до одного. Пилипиха була ще давня товаришка і приятелька нашій матері, і жили вони.. добре,любилися (Марко Вовчок, I, 1955, 183); // Добре ставитися одне до одного, шанувати, не кривдити одне одного. Чули заповідь господню: Всім любитися, А не рить другим безодню Та злобитися! (Павло Грабовський, I, 1959, 117); // Почувати одне до одного глибоку приязнь, викликану родинними зв'язками. Ми з братом щиро любилися зроду,змалку (Марко Вовчок, I, 1955, 4). 3. рідко. Бути до вподоби кому-небудь. Ненечка її Амата В душі своїй була строката: Не всякий їй любився зять Походить від дієслова любити, далі від праслав. * ljubiti, від кіт. в числі іншого відбулися: ін-рос., ст.-слов. любити (др.-греч. φιλεῖν, ἀγαπᾶν), рос. любити, укр. любити, біл. любíць, болг. люблячи «люблю», сербохорв. љубіті, љу̑бі̑м, словенська. ljúbiti, чеськ. líbit «любити», польськ. lubić, lubię, ст.-калюж. lubić «давати обітницю», н.-калюж. lubiś - те ж. Від дод. * ľub', дав початок ст.-слов. люб' (ποθεινός); см. любо.

 ]===

===[Люби́тися, блю́ся, бишся, гл. 1) Любить другъ друга. Так любляться, як собака з кішкою. Ном. № 4147. Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. Чуб. V. 24. З ким вірно люблюся — не наговорюся. Мет. 29. Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. Шевч. 12. 2) Нравиться. А що, хата любиться? Лебед. у.

to love each other

.]===

[ http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]

===[ люблюсь, любишься; любящийся, несов. (обл.). Быть в любовных отношениях с кем-н. Он с ней любится уже третий год. В других словарях:найдено 2 совпадения

/Словарь Ефремовой/ Любиться несов. 1) устар. Любить друг друга, находиться в любовных отношениях. 2) безл. О наличии желания, способности любить.

/Cловарь Даля/ Любиться любить друг друга; более говор. о любви половой. Любитеся и множитеся. | Быть любиму: что нравится, то и любится. Не взлюбился мне этот человек. Он ... Латинская транскрипкия: [lyubitsya] → Любование любования, мн. нет, ср. (книжн., с оттенком неодобрительности). Действие по глаг. любоваться. Любование природой. Непрестанное любование самим собой. ← Любить люблю, любишь; любящий и (устар.) любящий, несов. 1. кого-что. испытывать любовь (в 1 знач.). Любить социалистическую родину. Любить своих детей. 2. ... РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===

Іноземні словники

===[ любити англійська переклад та визначення "любити", українська-англійська Словник онлайн

Переклад на англійська:

love (Verb ) (verb, noun, adjv ) []

 have a strong affection for

 To have an intense feeling of affection and care towards another person.

be fond of plwiktionary.org fancy (verb, noun, adjv )

like українська-англійська Словник]===

===[ Глагол диал. любить друг друга; (бить в любовних отношениях) любиться (диал.) ЯНДЕКС словари]===