Відмінності між версіями «Любанка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Іменник «любанка», який утворено від іменника «кохання», відоме всім слов'янським мовам: біл. кахаць, рос. кохать («доглядати»), чеськ. kochati, пол. kochać, церковнослов. кохати. Походить від прасл. *koxati («доглядати, дбати»). | Іменник «любанка», який утворено від іменника «кохання», відоме всім слов'янським мовам: біл. кахаць, рос. кохать («доглядати»), чеськ. kochati, пол. kochać, церковнослов. кохати. Походить від прасл. *koxati («доглядати, дбати»). | ||
| + | |||
| + | ==Приклади з літератури== | ||
| + | Заграй мені, любанка, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! (Леся Українка); | ||
| + | |||
| + | Ти мене, любанка, проведеш до поля (Рильський). | ||
==Словники== | ==Словники== | ||
Версія за 22:55, 3 грудня 2019
Люба́нка, -ки, ж. Возлюбленная. Желех. Ум. Люба́ночка. Гол. II. 465.
Значення
Людина до якої відчувають почуття глибокої сердечної прихильності,прив'язаності або сильного інтересу до когось чи чогось. Любанкою також називають внутрішній, духовний потяг до чого-небудь; глибоку повагу, шанобливе ставлення чи приязнь до людини.
Людина, що знаходиться в любовному зв'язку з ким-небудь.
Іменник «любанка», який утворено від іменника «кохання», відоме всім слов'янським мовам: біл. кахаць, рос. кохать («доглядати»), чеськ. kochati, пол. kochać, церковнослов. кохати. Походить від прасл. *koxati («доглядати, дбати»).
Приклади з літератури
Заграй мені, любанка, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! (Леся Українка);
Ти мене, любанка, проведеш до поля (Рильський).
Словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Ілюстрації
|
|
