Лущак

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лущак, -ка, м. Вилущений горіх.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВИ́ЛУЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вилущити 1. Йому [коневі] давали вилущені горіхові зерна, персики, виноград, і він усе охоче поїдав (Олесь Гончар, I, 1954, 83); Воляча сила вкладена в його руки: застукає когось на шкоді, свисне кулаком поміж щелепи, і вилущені зуби вилітають на землю (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 298).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Луща́к, -ка, м. Вилущений горіх. Вх. Лем. 433.


Ілюстрації

Горіх.jpg Горіх2.jpg [[Зображення: |x140px]]

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії