Лучик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:56, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Лучик, -ка, м. Родъ вѣшалки для шапокъ. Вирубається щиток з дубка і сучки на йому обрубуються і загинаються покіль сирі, та так і засохнуть. А тоді сей лучик прибивають до полутрямка і шапки на йому вішають. Шапок чотирі, а то й п’ять. Черниг. у.
