Відмінності між версіями «Лутка»
(Створена сторінка: '''Лутка, -ки, '''''ж. ''Оконный косякъ. ''Я за луткою коло вікна сиджу. ''Г. Барв. 292. [[Категорія:Л...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Лутка | + | '''''Лутка''''' - 1) бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк; 2) підвіконня |
| − | [ | + | == Словник Грінченка == |
| + | Лу́тка, -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв. 292. | ||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | *Академічний словник української мови | ||
| + | ЛУ́ТКА, и, жін., чого і без означення. | ||
| + | 1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. косяк 1 2). Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь.. вже облизував лутки знадвору (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 90); З хати вже вирвані лутки дверей і вікон, і вона, біла, дивиться на світ проваленими страхітливими очима (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 552). | ||
| + | 2. Те саме, що підвіконня. Антон із Сашком примостились на лутці і вслухались у читання (Андрій Головко, I, 1957, 273); Поклав [Апостол] на лутку вікна баян (Юрій Яновський, IV, 1959, 119); Лігши грудьми на лутку вікна, дивився з другого поверху вниз Семен Барабаш (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 60). | ||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | == Див. також == | ||
| + | http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27000-lutka.html#show_point | ||
| + | http://sum.in.ua/s/lutka | ||
Версія за 20:34, 2 листопада 2016
Лутка - 1) бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк; 2) підвіконня
Словник Грінченка
Лу́тка, -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв. 292.
Сучасні словники
- Академічний словник української мови
ЛУ́ТКА, и, жін., чого і без означення. 1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. косяк 1 2). Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь.. вже облизував лутки знадвору (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 90); З хати вже вирвані лутки дверей і вікон, і вона, біла, дивиться на світ проваленими страхітливими очима (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 552). 2. Те саме, що підвіконня. Антон із Сашком примостились на лутці і вслухались у читання (Андрій Головко, I, 1957, 273); Поклав [Апостол] на лутку вікна баян (Юрій Яновський, IV, 1959, 119); Лігши грудьми на лутку вікна, дивився з другого поверху вниз Семен Барабаш (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 60).
Ілюстрації
Див. також
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27000-lutka.html#show_point http://sum.in.ua/s/lutka
