Відмінності між версіями «Лукань»

Версія за 04:05, 25 грудня 2020

Лука́нь, -ня́, м. Лука. Могил. у.

Сучасні словники

Лукань - діал. Лука, луг.

1. Рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю, що розвивається протягом усього вегетаційного періоду. Степ без краю; зелені та м'які луки понад річкою; темні луги з дібровами (Марко Вовчок, I, 1955, 169); На луках зеленою щіткою пнулася догори трава (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 40).

2. заст. Низина, поросла лісом. Ой, хто в лузі — озовися, Ой, хто в полі — одкликнися! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 62); Сяде [Перебендя] собі, заспіває: «Ой не шуми, луже!» (Тарас Шевченко, I, 1951, 25).

3. Ділянка ґрунту в умовах достатнього або надмірного зволоження, вкрита переважно багаторічними трав'янистими рослинами, в основному злаками та осоковими. Зазвичай використовується як пасовища для домашньої худоби й як сіножаті. Всі луки характеризуються наявністю травостою та дернини.

Луки класифікуються за місцем розташування на материкові, гірські та заплавні.

Найкращі і найпродуктивніші луки у долинах річок, де дерева не можуть рости через поверхневі води.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

1. http://sum.in.ua/s/lugh

2. http://sum.in.ua/s/luka

Зовнішні посилання