Лоск
Лоск, -ку, м. Въ выраженіи: У лоск лягла пшениця — въ повалку. См. Лоском.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛОСК, ку, чол. 1. Блиск гладенької поверхні.
2. Бездоганний зовнішній вигляд. За лоском цієї чемності обоє вони ще більше відчули, що вузол неприязні між ними зашморгується все тугіше (Баш, Надія, 1960, 233); В цих [XVII століття] школах і університетах шляхта здобувала не стільки знання, скільки зовнішній лоск (Іст. УРСР, І, 1953, 208).
3. Безладно. З річки лоском вдаль несеться Праників удар (Фр., XIII, 1954, 181). ♦ Кинути (покинути) лоском — залишити у безладді. Як приїхали [Люборацькі] звідкільсь та коні випрягли, то так лоском і покинули все — так і лежало (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 3); Олександра кинула все лоском у хаті й побігла на буряки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 63); Лоском лежати — бути неприбраним, неупораним. [Степан:] У Трохима лежить все лоском у полі, так я оце йду прохати допомоги у добрих хазяїнів (Марко Кропивницький, V, 1959, 138); Лоском лягати — зовсім лягати; падати. Крик реготу знявся кругом неї і розкотився по всіх хатах. Люди — лоском лягають, аж за животи беруться (Панас Мирний, III, 1954, 80).
Іноземні словники
Definition in English gloss Pronunciation: /ɡlɑːs/ 1. [ S or U ] a smooth, shiny appearance on the surface of something: Marble can be polished to a high gloss. This varnish provides a long-lasting and hard-wearing gloss finish. 2. [ U ] paint that produces a smooth, shiny appearance on a surface: We'll need a litre of gloss (paint) to cover the woodwork. All the shades are available in matt or gloss.
Definizione in Italiano lustro Pronunciation: /lù-stro/ 1. agg. Che presenta la superficie liscia e splendente al punto da riflettere la luce SIN lucido: pavimento l. || occhi l., che luccicano per le lacrime. 2. s.m. • Lucentezza: il l. dei pavimenti; anche, sostanza lucidante: dare il l. ai mobili • fig. Prestigio, onore, fama che rende illustre: dare l. alla patria; persona (o cosa) che è motivo di vanto, di gloria: essere il l. della famiglia • sec. XIV
