Лопуцьок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:45, 6 листопада 2018; Mynykonchuk.fpmv18 (обговорення • внесок)
Лопуцьок, -цька, м. Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Сим. 135. Хиба моя душа з лопуцька, не хоче того, чого й людська. Ном. № 1588.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
