Лоптати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:48, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Лопта́ти, -пчу, -чеш, гл. Щемить. Сіль чи горілка зайшла в виразку та й лопче. Черк. у. Як приклала мені до рани синього каменю, як почало мені лоптати, то й Боже! Харьк.