Лопатник-жук

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лопатник-жук, -ка, м. Жукъ хлѣбный, Anisoplia Austriaka. Константиногр. у.

Ілюстрації

Anisoplia-austriaca2 1.jpg F3d2f5ec4d6a5574fa229775ebff4685 M.jpg Gartenlaubkäfer Phyllopertha horticola.jpg

Сучасні словники

Жук хлібний або жук-кузька (Anisoplia austriaca Hrbst.) — шкідник зернових культур.

Пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь. Вагомий внесок у розробку мікробіологічного методу боротьби зі шкідником зробили І. М. Красильщик та І. І. Мечников.

Опис

Жук завдовжки 13-16 мм, тіло синювато-чорне з металевим блиском, надкрила темно-каштанові з чорною квадратною плямою біля щитка.

Личинки білі, м'ясисті, дугоподібно вигнуті, з коричневою головою і добре розвинутими ногами. Довжина тіла дорослих личинок 30-35 мм.

Жуки після виходу з ґрунту заселюють посіви зернових колосових y фазі молочної та воскової стиглості зерна. Вони не тільки виїдають зерно, a й вибивають його. Жуки літають із кінця травня до початку серпня. Через два тижні після виходу починається відкладення яєць, які самка розміщує невеликими купками в ґрунті на глибині 10-20 сантиметрів, переважно на просапних культурах або на парах. Середня плодючість самки 50 при максимумі 100 яєць. Через три тижні з яєць виходять личинки, що живляться перегноєм. Протягом літнього періоду личинки раз-двічі линяють і живляться коренями (особливо личинки старших віків, які істотно шкодять зерновим). Восени вони ховаються в ґрунт на глибину 36-80 см, а навесні знову підіймаються у верхні шари ґрунту, де в другій половині травня — в червні утворюють спеціальну комірку (на глибині 10-15 см), в якій заляльковуються. Заляльковування відбувається наприкінці травня — початку червня. Через 2-3 тижні відроджуються личинки, які розвиваються протягом 22-25 місяців. Цикл розвитку дворічний. Стадія лялечки триває до 14 діб, після чого назовні виходить жук. У багатьох місцевостях, зважаючи на дворічний цикл розвитку шкідника, через рік бувають льотні роки, що характеризуються підвищеною чисельністю.

Може пошкоджувати коренеплоди цукрових бурякiв. Найбiльш шкiдливi личинки в посушливi перiоди.

Жуки живляться м'якими зернами пшеницi, жита, ячменю, а також деяких дикорослих злакiв (тимфiївки, пирiю, тощо). Один жук протягом життя з'їдає 7-8 г зерна, а ще бiльше вибиває, знищуючи в цiлому 9-10 колоскiв.

З посiвiв озимої пшеницi й жита жуки часто перелiтають на посiви ярої пшеницi, де спочатку заселяють i пошкоджують краї посiвiв, поступово рухаючись до їх середини.

Поширення

Поширений в Україні майже на всій її території, за винятком північно-західних районів Полісся.

Найбільшої шкоди завдає у південному Лісостепу і Степу України, південніше лінії, яка проходить через Вінницьку, Київську, Полтавську і Харківську області. Зустрiчається в лiсостепу, степу, Криму.

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання