Листячко

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Ли́стячко, -ка, с. соб. Ум. отъ листя.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛИ́СТЯЧКО, а, сер., збірн. Зменш.-пестл. до листя. Теплою весною Повійнуть не вспіє, — Листячко рясненьке Всі гаї окриє (Павло Грабовський, I, 1959, 219); Під вікном осики листячком зашепотіли сполохано (Андрій Головко, I, 1957, 116).

Синонімічний словник української мови

Листячко від листя,іменник середнього роду

Ілюстрації

678-89-876.jpg Depositphotos 67333435-stock-photo-silhouette-of-the-two-people.jpg Podrugi-2-700x467.jpg

Медіа


Джерела

  1. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  2. Всесвітній словник української мови
  3. Словник української мови Б. Грінченка