|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | [[Файл:Images (5)|міні]]
| |
| | '''Листоноша, -ші, '''''м. ''Почтальонъ. | | '''Листоноша, -ші, '''''м. ''Почтальонъ. |
| | [[Категорія:Ли]] | | [[Категорія:Ли]] |
| − | службовець пошти, який розносить кореспонденцію і часописи адресатам.
| |
| − | Доки не вигадали електронної пошти, величезну роль відігравали люди, що доставляють листи. Вісники, що перевозять письмові або усні послання з'явилися ще за античних часів у Стародавньому Єгипті. Але це не мало форми цивільної загальнодоступної пошти. На території Московії попередниками нинішніх листонош були ямщики, які на конях переправляли державну і купецьку кореспонденцію від міста до міста і вимушені були її розносити на адреси, оскільки не існувало поштової служби в кожному місті. За царя Петра I 1711 — 1712 роками було встановлено перші поштамти і з'явилися самі поштарі — ті, хто розносить листи. За царських часів листоноші були такими поважаними людьми, що носили уніформу, як жандарми й офіцери.
| |
| − | Єдиний у світі пам'ятник листоноші було зведено у закарпатському селі Тур'ї Ремети Перечинського району в середині XIX століття.
| |
| − |
| |
| − | Щодня листоноша, якого тоді шанобливо називали «послом», долав 60 кілометрів, доставляючи землякам з Ужгорода газети, листи, грошові перекази тощо. Шлях пролягав через гори, струмки і річки. Посол не раз зустрічав ведмедів і рисей, але завжди вчасно приносив пошту. Якось його все ж спіткала біда. За однією з легенд, листоноша провалився під кригу і втонув, а за іншою він усе ж таки піднявся з крижаної води і прибув до села, але потім помер від запалення легень.
| |
| − |
| |
| − | Та селяни не забули легендарного листоношу. Пам'ятник листоноші встановлено 1838 року на стіні православної церкви святого Михаїла (1616 року, реконструйовано 1990 року) у вигляді барельєфу. На дошці написано «Въ Память Приязности, Тверезности, Чесности и Послужности Посла Феодора Фекета. Померъ р. Б.1838». Меморіальна дошка на стіні сільського храму збереглася до наших днів.
| |
| − |
| |
| − | А ось у райцентрі міста Перечин, що знаходиться за кілька кілометрів від села 2004 року було встановлено справжній пам'ятник Федорові Фекеті.
| |
| − | Пошта відіграє важливу роль у розвитку людського суспільства. Адже поштовий зв'язок був і залишається найдоступнішим і найпоширенішим засобом зв'язку для різних верств населення України. Про це свідчить велика кількість поштових відправлень. Говорити про пошту можна багато, адже її послугами користується все цивілізоване людство. І в кожної людини своя думка щодо її устрою та якості надання послуг — усього того, з чого складається цей величезний живий організм. У кожній країні пошта, а подекуди лише пошта, є повсякденним і доступним засобом спілкування.
| |
| − | Роль професії у житті людей[ред. • ред. код]
| |
| − | Професія листоноші поширена в усіх регіонах країни і в ній є постійна потреба. Працюють фахівці даної професії на підприємствах зв'язку або у їхніх відділеннях, а також на окремих дільницях, з яких доставляється необхідна кореспонденція абонентові.
| |
| − |
| |
| − | Працюють листоноші, як правило, бригадами, а в невеликих населених пунктах — індивідуально.
| |
| − |
| |
| − | Всесвітній поштовий союз (ВПС) є спеціалізованим агентством Організації Об'єднаних Націй, що регулює надання універсальної поштової служби. Країни-члени ВПС формують найбільшу мережу доставки у світі. Більш ніж 5 млн. поштових працівників усього світу щорічно обробляють і доставляють приблизно 430 млрд. внутрішніх поштових відправлень, понад 18 млн міжнародних відправлень, близько 4,6 млрд посилок.
| |
| − |
| |
| − | Приємно, що поштовики усвідомлюють важливість своєї роботи, намагаються якнайповніше враховувати зауваження і пропозиції громадян, налагоджувати з ними взаємовигідну співпрацю, дбають про розширення ринку поштових послуг, зміцнення довіри споживачів. Соціальне значення людей цієї професії — нести людям добро, допомагати їм, зберігати традиції людського спілкування. Це дуже важливо, особливо для соціально незахищеної категорії людей, які майже всі послуги можуть одержати вдома через листонош — головних осіб пошти. З них починається, ними і закінчується письмовий зв'язок між людьми. Незважаючи на бурхливий сплеск розвитку електронних та електричних засобів зв'язку, що заполонили світ, пошта сьогодні щоденно надсилає і доставляє мільярди листів, бо ніщо не замінить живого почерку людини, оригіналу документа.
| |
| − | Умови праці[ред. • ред. код]
| |
| − | За рівнем складності та напруженості праці професія листоноші належить до середнього рівня. Робота ця фізично не важка, вікових та статевих обмежень у виборі професії практично немає, листоноша мусить вкладатися у терміни доставки кореспонденції, тому працює він у прискореному темпі. Кожен листоноша має свою дільницю, територія якої визначається залежно від кількості населення, часу, який необхідний для вручення поштових відправлень та кореспонденції.
| |
| − |
| |
| − | У роботі листоноші є й свої складнощі. За будь-яких погодних умов (дощ, сніг, холод, спека) він має вчасно доставляти кореспонденцію.
| |
| − |
| |
| − | Під час роботи у листоноші завантажені зорові та рухові аналізатори. Не допускаються до роботи люди з хворою психікою та хворобами опорно-рухового апарату. Є обмеження під час вибору професії для людей із дуже слабким зором.
| |
