Відмінності між версіями «Лико»

Версія за 20:54, 26 листопада 2019

Ли́ко, -ка, м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Ном. № 7471. Кричить, мов з його чорт лика дере. Ном. № 3454. Не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. Ном. № 9569. 2) Веревки (изъ лыкъ?), которыми татары въ прежнее время связывали захваченныхъ ими во время набѣга людей. Поэтому: Бути в татарськихъ ликахъ — попасть въ неволю къ татарамъ. В’язати в лина. Брать въ неволю. Попереду біжить чавуш великий і грамоту султанову читає: в’язати в лика всіх, або стинати. К. ЦН. 212. Ум. Личко. Виміняв ремінець на личко. Посл.

Тлумачний словник

ЛИКО, а, с. Внутрішня частина кори молодих листяних дерев, переважно липи, що легко відокремлюється від стовбура і ділиться на стрічки; лубок (у 1 знач.). Хома Патика Пішов зимою драти лика, Лубка ж не обідрав І липку зіпсував (Бор., Тв., 1957, 138); Не багато лика надереш з сухої колоди (Тулуб, Людолови, І, 1957, 465); * У порівн. - В чоловіка шкура до п'ят затрусилася [від страху] і почала відставати від тіла, наче лико напровесні (Стельмах, Хліб.., 1959, 61); // Стрічки з такої частини кори дерева, що використовуються для виготовлення різних побутових предметів. Із лик плетені козубеньки, З якими ходять по опеньки, Були, мов суми, на плечах (Котл., І, 1952, 189); Свита в поросі біліє, Поясок із лика, Через плечі подорожня Торба невелика (Рудан., Тв., 1956, 73); Третя [сестричка] держала гарно плетені з лика пантофлі (Фр., IV, 1950, 154); Давав [ліс] гриби і ягоди, звірину і смолу для човнів, лико для взуття (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 25); // Виріб з такої частини кори. Виніс він ще з хижі лико з вівсом, щоб посипати шлях, коли рушать коні (Скл., Святослав, 1959, 22).

@Вовче лико див. вовчий.

@Дерти (надерти) лико (лика) з кого і без додатка : а) тяжко карати кого-небудь; бити когось. [Рогач:] Парубоцтво, ходіть битися чи боротись!.. Може, є цікавий повчитись, як лика деруть, - з'явись! (Кроп., V, 1959, 167); - Був би ти, діду, молодшим - я надрав би з тебе лика! - костеніє злоба на синьому виду [Пілговського] (Стельмах, І, 1962, 432); - Карпо.. отаборився із ручним кулеметом, так що дивіться, щоб із ваших хлопців лика не надер (Тют., Вир, 1964, 383); б) грабувати кого-небудь. Благослови, владико, дерти з бідного лико! (Укр.. присл.., 1955, 23); [Денис:] А коли з мене Дорохвей чи Тіпка дере лика, то я йому за те мушу добро робити? (Кроп., II, 1958, 459); Лик [лика] не в'яже хто - про дуже п'яну людину, що не може зв'язно говорити. [Сестра Мархва:] Гляньте, що завів п'яний Гарасим. Нализався, що й лик не в'яже (Мирний, V, 1955, 78); Не ликом (не з лика) шитий - про людину, яка має певні здібності, знання, вміє поводитися належним чином і т. ін. Та й вона - не ликом шита, має розум, зна, коли й до чого треба мовить слово (Мур., Багаття, 1940, 57); - І ми не з лика шиті, пізнаємо, звідки вітер, - тупнув Литка (Епік, Тв., 1958, 63).