Лепеха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:16, 22 листопада 2017; D.buchynska (обговорення • внесок)
Лепеха, -хи, ж. 1) Раст. Аиръ, Acorus calamus. Также Жидівська лепеха. ЗОЮР. І. 109. 2) Раст. Scirpus sylvaticus. ЗЮЗО. І. 135. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
Сучасні словники
Тлумачення слова в сучасних словниках ЛЕПЕХА́, и, жін., рідко ЛЕ́ПЕХ, у, чол. (Acorus, L.). Трав'яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; аїр. Від ставу, що вправлений у рамці з кучерявих верб, розмальованому лататтям і лепехою — хлюпання весел (Андрій Головко, I, 1957, 53); Вітер повіяв від мочарів теплом та запахом сирого лепеху і татарського зілля (Іван Франко, I, 1955, 63). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 478.
Ілюстрації
