Лементувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Вопить, кричать. Ном. № 13022.

Значення

1)Говорити дуже голосно; галасувати.

Тара стогне та руки ламає, а Настя — на десять дворів чутно, лементує... ( Панас Мирний );

Чути було, як, перекриваючи всіх, лементує в натовпі баба Марина (Олесь Гончар);

Також кричати від болю, страждання або волаючи про допомогу.

Дарчин крик покрився голосом Юзі, що впала додолу, трясучись і кидаючись.. та лементуючи ( Леся Українка )

Зчиняти гамір, галасуючи разом (про людей). Зчиняти гамір, галасуючи разом (про людей).Кричати (про тварин, птахів та ін.).

2. перен., зневажл. Виявляти підвищений інтерес до якого-небудь питання, активно обговорюючи його, привертаючи до нього увагу широкої громадськості;

Приклади з літератури

Над головою в мене метушилися старі горобці й тривожно лементували (Леонід Смілянський);

Десь ревіла худоба, лементували діти (Олесь Гончар)

Словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)


Ілюстрації

Kivat2.jpg Kivat.jpg