Лембик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ле́мбик, -ка, м. Алембикъ, перегонный кубъ. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

Сучасні словники

ЛЕ́МБИК, а, ч., заст. Чавун (посуд). Раз Лембики удвох, чи то утрьох, Загризлися з Горшками, І сварку здумали свою рішать боками (Бор., Тв., 1957, 158).


Ілюстрації

x140рх

Медіа

.

Список використаних джерел

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 475.