Відмінності між версіями «Лелека»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Ілюстрації)
Рядок 58: Рядок 58:
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 +
[[Зображення:Лелека.jpg|x140px]]
 +
[[Зображення:Лелека2.jpg|x140px]]
 +
[[Зображення:Лелека3.jpg|x140px]]
 +
[[Зображення:Лелека4.jpg|x140px]]

Версія за 15:00, 30 листопада 2013

Словник Грінченка

Леле́ка, -ки, ж. Аистъ, Ciconia. Облітав сердега море й землі, як лелека. Мкр. Н. Ум. Леле́чка. Ув. Леле́чище.

Інші словники

ЛЕЛЕКА, и, чол. і жін. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами. Доля Жабам догодила — Лелеку королем зробила (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 123); На. високому стовбурі старого в'яза в лелечім гнізді сплять лелеки — самець і самка (Олександр Довженко, I, 1958, 85); — Недарма на моїй хаті звили гніздо лелеки.. — Лелеки — то щастя! (Михайло Стельмах, II, 1962, 291); // рідко. Про такого птаха-самця. На старій вербі похилій, під дощем і спекою, Жила собі лелечиха із лелекою (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 31); * Образно. Кохай мене, я твій завжди, незмінна подруго далека. Моя зажурена лелеко, прилинь сюди! (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 26); * У порівняннях. Ось вони розійшлися у ланцюг. Хороші хлопці, чорт візьми! Бачать, як лелеки (Юрій Яновський, I, 1958, 90). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 474.

ЛЕЛЕКА м. и ж. аист Українсько-російський словник

Лелека, чорногуз, бусол, бузьок, д. боцян, боцюн, боцяг, гайстер. Словник синонімів Караванського


Це цікаво знати!

Давній зв'язок лелеки з людиною відображений у народній творчості, у численних географічних топонімах, прізвищах, на гербах і емблемах багатьох країн світу. Так, в Україні є прізвища Чорногуз і Лелеченко; річки та струмки Бузьків Яр, Гайстрова Струга, Лелечий потік, Лелечиха, Чорногузка; села Боцянівка, Лелеківка, Чорногузи. У Німеччині, Австрії, Італії, на заході Франції є чимало поселень та вулиць у містах, які носять «лелечі» назви. В Італії та Ельзасі це все, що залишилося від самих птахів. Численні назви ресторанів, кав'ярень, клубів («Лелечий клуб» у Нью-Йорку), пов'язані з чорногузом.

В Європі лелека на емблемах використовувався ще в епоху Меровінгів. У християнстві він символізує чистоту, благочестя, воскресіння. Вважається також очисником від скверни, охоронцем домашнього вогнища.

В Західній культурі лелеки «приносили» дітей, тому він є символом народження.

Лелека є улюбленим, але неофіційним символом Ельзасу, зокрема Страсбургу.

Поважають птаха і у Польщі. Його обрали нацональним символом на Expo 2000 в Гановері.

Лелека — національний птах Білорусі.

У Молдові лелека став символом виноградарства і виноробства. Часто можна побачити його зображеним з гроном винограду в дзьобі.


Див. також


Сучасні словники

Лелека ГАЙСТЕР, тра, чол., діал. Чорногуз, лелека. Чи гайстер то, чи то баклан Далеко чорнів? (Данило Мордовець, I, 1958, 522); * У порівняннях. Здавалося, ось-ось він [Білий] здійметься й полетить через степ, як гайстер, виставляючи вперед свій довгий ніс (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 300). http://sum.in.ua/s/ghajster

Лелека -и, ч. і ж. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами; боцун, бузько, гайстер, чорногуз та ін. || рідко. Про такого птаха-самця. http://uktdic.appspot.com/?q=лелека

лелека -и, ч. і ж. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами; боцун, бузько, гайстер, чорногуз та ін. || рідко. Про такого птаха-самця.

лелека [леилека] -кие, д. і м. -ец'і, ч. і ж.

лелека (великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом і довгими ногами), лелечич, чорногуз, боцюн, бусе[о]л, буз[с]ько, бусел[н]ь, бушель, бучак, боцян[г], жабоїд http://www.lingvo.ua/ru/Interpret/uk-ru/лелека

Ілюстрації

Лелека.jpg Лелека2.jpg Лелека3.jpg Лелека4.jpg