Відмінності між версіями «Лелека»
(Створена сторінка: '''Леле́ка, -ки, '''''ж. ''Аистъ, Ciconia. ''Облітав сердега море й землі, як лелека. ''Мкр. Н. Ум. '''Лел...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | |||
| + | == Словник Грінченка == | ||
| + | |||
'''Леле́ка, -ки, '''''ж. ''Аистъ, Ciconia. ''Облітав сердега море й землі, як лелека. ''Мкр. Н. Ум. '''Леле́чка. '''Ув. '''Леле́чище. ''' | '''Леле́ка, -ки, '''''ж. ''Аистъ, Ciconia. ''Облітав сердега море й землі, як лелека. ''Мкр. Н. Ум. '''Леле́чка. '''Ув. '''Леле́чище. ''' | ||
[[Категорія:Ле]] | [[Категорія:Ле]] | ||
| + | |||
| + | == Інші словники == | ||
| + | ЛЕЛЕКА, и, чол. і жін. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами. Доля Жабам догодила — Лелеку королем зробила (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 123); На. високому стовбурі старого в'яза в лелечім гнізді сплять лелеки — самець і самка (Олександр Довженко, I, 1958, 85); — Недарма на моїй хаті звили гніздо лелеки.. — Лелеки — то щастя! (Михайло Стельмах, II, 1962, 291); | ||
| + | // рідко. Про такого птаха-самця. На старій вербі похилій, під дощем і спекою, Жила собі лелечиха із лелекою (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 31); * Образно. Кохай мене, я твій завжди, незмінна подруго далека. Моя зажурена лелеко, прилинь сюди! (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 26); * У порівняннях. Ось вони розійшлися у ланцюг. Хороші хлопці, чорт візьми! Бачать, як лелеки (Юрій Яновський, I, 1958, 90). ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 474.'' | ||
| + | ''' | ||
| + | ЛЕЛЕКА''' м. и ж. аист ''Українсько-російський словник'' | ||
| + | |||
| + | '''Лелека''', чорногуз, бусол, бузьок, д. боцян, боцюн, боцяг, гайстер. ''Словник синонімів Караванського'' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | == Це цікаво знати! == | ||
| + | Давній зв'язок лелеки з людиною відображений у народній творчості, у численних географічних топонімах, прізвищах, на гербах і емблемах багатьох країн світу. Так, в Україні є прізвища Чорногуз і Лелеченко; річки та струмки Бузьків Яр, Гайстрова Струга, Лелечий потік, Лелечиха, Чорногузка; села Боцянівка, Лелеківка, Чорногузи. У Німеччині, Австрії, Італії, на заході Франції є чимало поселень та вулиць у містах, які носять «лелечі» назви. В Італії та Ельзасі це все, що залишилося від самих птахів. Численні назви ресторанів, кав'ярень, клубів («Лелечий клуб» у Нью-Йорку), пов'язані з чорногузом. | ||
| + | |||
| + | В Європі лелека на емблемах використовувався ще в епоху Меровінгів. У християнстві він символізує чистоту, благочестя, воскресіння. Вважається також очисником від скверни, охоронцем домашнього вогнища. | ||
| + | |||
| + | В Західній культурі лелеки «приносили» дітей, тому він є символом народження. | ||
| + | |||
| + | Лелека є улюбленим, але неофіційним символом Ельзасу, зокрема Страсбургу. | ||
| + | |||
| + | Поважають птаха і у Польщі. Його обрали нацональним символом на Expo 2000 в Гановері. | ||
| + | |||
| + | Лелека — національний птах Білорусі. | ||
| + | |||
| + | У Молдові лелека став символом виноградарства і виноробства. Часто можна побачити його зображеним з гроном винограду в дзьобі. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | == Див. також == | ||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9] | ||
| + | [http://biomon.org/projects/zaluchennya-gromadskosti/leleka/leleka-publications/] | ||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9] | ||
| + | [http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=383] | ||
| + | [http://http://redbook-ua.org/item/ciconia-nigra-linnaeus/] | ||
| + | |||
| + | Сас Анастасія | ||
Версія за 22:01, 15 травня 2013
Словник Грінченка
Леле́ка, -ки, ж. Аистъ, Ciconia. Облітав сердега море й землі, як лелека. Мкр. Н. Ум. Леле́чка. Ув. Леле́чище.
Інші словники
ЛЕЛЕКА, и, чол. і жін. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами. Доля Жабам догодила — Лелеку королем зробила (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 123); На. високому стовбурі старого в'яза в лелечім гнізді сплять лелеки — самець і самка (Олександр Довженко, I, 1958, 85); — Недарма на моїй хаті звили гніздо лелеки.. — Лелеки — то щастя! (Михайло Стельмах, II, 1962, 291); // рідко. Про такого птаха-самця. На старій вербі похилій, під дощем і спекою, Жила собі лелечиха із лелекою (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 31); * Образно. Кохай мене, я твій завжди, незмінна подруго далека. Моя зажурена лелеко, прилинь сюди! (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 26); * У порівняннях. Ось вони розійшлися у ланцюг. Хороші хлопці, чорт візьми! Бачать, як лелеки (Юрій Яновський, I, 1958, 90). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 474.
ЛЕЛЕКА м. и ж. аист Українсько-російський словник
Лелека, чорногуз, бусол, бузьок, д. боцян, боцюн, боцяг, гайстер. Словник синонімів Караванського
Це цікаво знати!
Давній зв'язок лелеки з людиною відображений у народній творчості, у численних географічних топонімах, прізвищах, на гербах і емблемах багатьох країн світу. Так, в Україні є прізвища Чорногуз і Лелеченко; річки та струмки Бузьків Яр, Гайстрова Струга, Лелечий потік, Лелечиха, Чорногузка; села Боцянівка, Лелеківка, Чорногузи. У Німеччині, Австрії, Італії, на заході Франції є чимало поселень та вулиць у містах, які носять «лелечі» назви. В Італії та Ельзасі це все, що залишилося від самих птахів. Численні назви ресторанів, кав'ярень, клубів («Лелечий клуб» у Нью-Йорку), пов'язані з чорногузом.
В Європі лелека на емблемах використовувався ще в епоху Меровінгів. У християнстві він символізує чистоту, благочестя, воскресіння. Вважається також очисником від скверни, охоронцем домашнього вогнища.
В Західній культурі лелеки «приносили» дітей, тому він є символом народження.
Лелека є улюбленим, але неофіційним символом Ельзасу, зокрема Страсбургу.
Поважають птаха і у Польщі. Його обрали нацональним символом на Expo 2000 в Гановері.
Лелека — національний птах Білорусі.
У Молдові лелека став символом виноградарства і виноробства. Часто можна побачити його зображеним з гроном винограду в дзьобі.
Див. також
Сас Анастасія
