Відмінності між версіями «Лелека»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 71: Рядок 71:
 
[[Категорія:Ле]]
 
[[Категорія:Ле]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 +
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка
 +
і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}

Версія за 16:23, 2 червня 2015

Словник Грінченка

Леле́ка, -ки, ж. Аистъ, Ciconia. Облітав сердега море й землі, як лелека. Мкр. Н. Ум. Леле́чка. Ув. Леле́чище.

Сучасні словники

ЛЕЛЕКА, и, чол. і жін. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами. Доля Жабам догодила — Лелеку королем зробила (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 123); На. високому стовбурі старого в'яза в лелечім гнізді сплять лелеки — самець і самка (Олександр Довженко, I, 1958, 85); — Недарма на моїй хаті звили гніздо лелеки.. — Лелеки — то щастя! (Михайло Стельмах, II, 1962, 291); // рідко. Про такого птаха-самця. На старій вербі похилій, під дощем і спекою, Жила собі лелечиха із лелекою (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 31); * Образно. Кохай мене, я твій завжди, незмінна подруго далека. Моя зажурена лелеко, прилинь сюди! (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 26); * У порівняннях. Ось вони розійшлися у ланцюг. Хороші хлопці, чорт візьми! Бачать, як лелеки (Юрій Яновський, I, 1958, 90). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 474.

ЛЕЛЕКА м. и ж. аист Українсько-російський словник

Лелека, чорногуз, бусол, бузьок, д. боцян, боцюн, боцяг, гайстер. Словник синонімів Караванського

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Лелека ГАЙСТЕР, тра, чол., діал. Чорногуз, лелека. Чи гайстер то, чи то баклан Далеко чорнів? (Данило Мордовець, I, 1958, 522); * У порівняннях. Здавалося, ось-ось він [Білий] здійметься й полетить через степ, як гайстер, виставляючи вперед свій довгий ніс (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 300).

Тлумачний словник української мови

Лелека -и, ч. і ж. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами; боцун, бузько, гайстер, чорногуз та ін. || рідко. Про такого птаха-самця.

ABBYY Lingvo

лелека -и, ч. і ж. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами; боцун, бузько, гайстер, чорногуз та ін. || рідко. Про такого птаха-самця. лелека [леилека] -кие, д. і м. -ец'і, ч. і ж. лелека (великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом і довгими ногами), лелечич, чорногуз, боцюн, бусе[о]л, буз[с]ько, бусел[н]ь, бушель, бучак, боцян[г], жабоїд

Ілюстрації

Лелека.jpg Лелека2.jpg Лелека3.jpg Лелека4.jpg

Медіа


Це цікаво знати!

Давній зв'язок лелеки з людиною відображений у народній творчості, у численних географічних топонімах, прізвищах, на гербах і емблемах багатьох країн світу. Так, в Україні є прізвища Чорногуз і Лелеченко; річки та струмки Бузьків Яр, Гайстрова Струга, Лелечий потік, Лелечиха, Чорногузка; села Боцянівка, Лелеківка, Чорногузи. У Німеччині, Австрії, Італії, на заході Франції є чимало поселень та вулиць у містах, які носять «лелечі» назви. В Італії та Ельзасі це все, що залишилося від самих птахів. Численні назви ресторанів, кав'ярень, клубів («Лелечий клуб» у Нью-Йорку), пов'язані з чорногузом. В Європі лелека на емблемах використовувався ще в епоху Меровінгів. У християнстві він символізує чистоту, благочестя, воскресіння. Вважається також очисником від скверни, охоронцем домашнього вогнища. В Західній культурі лелеки «приносили» дітей, тому він є символом народження. Лелека є улюбленим, але неофіційним символом Ельзасу, зокрема Страсбургу. Поважають птаха і у Польщі. Його обрали нацональним символом на Expo 2000 в Гановері. Лелека — національний птах Білорусі. У Молдові лелека став символом виноградарства і виноробства. Часто можна побачити його зображеним з гроном винограду в дзьобі.


Див. також

Лелека білий - Вікіпедія

Лелека чорний - Вікіпедія

Джерела та література

Лелека

Лелека білий (Ciconia ciconia)

Лелека

Зовнішні посилання

Лелека білий

Про лелеку {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}