Відмінності між версіями «Лежанка»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Медіа)
Рядок 32: Рядок 32:
  
 
{{#ev:youtube|acDYea-tyaQ}}
 
{{#ev:youtube|acDYea-tyaQ}}
 +
{{#ev:youtube|dWrcQfejOQg}}
  
 
==Словник відмінків==
 
==Словник відмінків==

Версія за 16:54, 4 листопада 2018

Ле́жанка, -ки, ж. 1) Лежаніе, ничего не дѣланіе постоянное. 2) Лѣность. Лежанка го напала. Онъ сдѣлался лѣнивъ. Вх. Зн. 32. 3) Сорванная зеленою, но затѣмъ улежавшаяся груша.


Сучасні словники

ЛЕЖА́НКА, и, жін.

1. Низька піч у вигляді тапчана для лежання.

Постелила вона цареві на полу, .. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (Українські народні казки, легенди.., 1957, 83); Хата вже старенька і холодна. Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 363);

  • У порівняннях. Пісок був теплий, як нагріта лежанка (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 341).

2. Призначене для лежання, спання підвищення з дерева, глини тощо.

Просто проти дверей, під віконцем упоперек кімнати був пілок-лежанка, завширшки з подвійне ліжко (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 17);На земляних лежанках акуратно були складені ковдри й плащ-палатки (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 19).

3. У старій селянській хаті — низька прибудова до печі у вигляді тапчана для лежання, спання; див. ще при́пічок.

Посте­лила вона цареві на полу,… сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (казка).

Ілюстрації

Лежанка1.jpg Лежанка2.jpg Лежанка2-1.jpg Лежанка3.JPG

Медіа

Словник відмінків

Лежанка.png

Словник синонімів

ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.;ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. (кухонна); КАБИ́ЦЯ (літня, у дворі чи садку); ЛЕЖА́НКА (низька, у вигляді тапчана з підігрівом); МЕ́ЧЕТ[МЕ́ЧЕТЬ] діал. (у запорізьких і чорноморських козаків - перев. для випікання хліба). В печі палало полум’я й миготіло по білих стінах (І. Нечуй-Левицький); Вечорами й ночами рятувались ми на кухнях, біля маленьких грубок, дехто влаштовував щось подібне до залізних пічок-"румунок" (Т. Масенко); Для обігріву світлиці перед грубою влаштована низенька пічурка (з журналу); Проворно вимішував [кухар] щось у макітерці на пригашеній уже плиті (Л. Яновська); Він рубав дрова на плитку (В. Підмогильний); Швидко і вправно почистила [баба] коропців, присолила їх, вкачала в борошно й поставила смажити на кабиці в сковороді (О. Сизоненко); Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне (В. Кучер); В бурдеї не робили груби, не виводили димаря, а клали із дикого каменю мечет, на якому пекли хліб і огрівали хату (П. Панч).

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 469

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 331.

https://uk.worldwidedictionary.org/лежанка#Словник_відмінків0

Зовнішні посилання