Відмінності між версіями «Лежанка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Поезія)
 
(не показані 4 проміжні версії цього учасника)
Рядок 32: Рядок 32:
  
 
{{#ev:youtube|acDYea-tyaQ}}
 
{{#ev:youtube|acDYea-tyaQ}}
 +
{{#ev:youtube|dWrcQfejOQg}}
  
 
==Словник відмінків==
 
==Словник відмінків==
Рядок 43: Рядок 44:
 
'''ПІЧ''' (споруда для опалення приміщення, готування їжі), '''ПІ́ЧКА''' розм.;'''ПІЧУ́РКА''' розм. (невелика); '''ГРУ́БА, ГРУ́БКА''' (для опалення); '''ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА''' розм. (кухонна); '''КАБИ́ЦЯ''' (літня, у дворі чи садку); '''ЛЕЖА́НКА''' (низька, у вигляді тапчана з підігрівом); '''МЕ́ЧЕТ[МЕ́ЧЕТЬ]''' діал. (у запорізьких і чорноморських козаків - перев. для випікання хліба).  
 
'''ПІЧ''' (споруда для опалення приміщення, готування їжі), '''ПІ́ЧКА''' розм.;'''ПІЧУ́РКА''' розм. (невелика); '''ГРУ́БА, ГРУ́БКА''' (для опалення); '''ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА''' розм. (кухонна); '''КАБИ́ЦЯ''' (літня, у дворі чи садку); '''ЛЕЖА́НКА''' (низька, у вигляді тапчана з підігрівом); '''МЕ́ЧЕТ[МЕ́ЧЕТЬ]''' діал. (у запорізьких і чорноморських козаків - перев. для випікання хліба).  
 
''В печі палало полум’я й миготіло по білих стінах'' (І. Нечуй-Левицький); ''Вечорами й ночами рятувались ми на кухнях, біля маленьких грубок, дехто влаштовував щось подібне до залізних пічок-"румунок"'' (Т. Масенко); ''Для обігріву світлиці перед грубою влаштована низенька пічурка (з журналу); Проворно вимішував [кухар] щось у макітерці на пригашеній уже плиті'' (Л. Яновська); ''Він рубав дрова на плитку'' (В. Підмогильний); ''Швидко і вправно почистила [баба] коропців, присолила їх, вкачала в борошно й поставила смажити на кабиці в сковороді'' (О. Сизоненко); ''Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне'' (В. Кучер); ''В бурдеї не робили груби, не виводили димаря, а клали із дикого каменю мечет, на якому пекли хліб і огрівали хату'' (П. Панч).
 
''В печі палало полум’я й миготіло по білих стінах'' (І. Нечуй-Левицький); ''Вечорами й ночами рятувались ми на кухнях, біля маленьких грубок, дехто влаштовував щось подібне до залізних пічок-"румунок"'' (Т. Масенко); ''Для обігріву світлиці перед грубою влаштована низенька пічурка (з журналу); Проворно вимішував [кухар] щось у макітерці на пригашеній уже плиті'' (Л. Яновська); ''Він рубав дрова на плитку'' (В. Підмогильний); ''Швидко і вправно почистила [баба] коропців, присолила їх, вкачала в борошно й поставила смажити на кабиці в сковороді'' (О. Сизоненко); ''Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне'' (В. Кучер); ''В бурдеї не робили груби, не виводили димаря, а клали із дикого каменю мечет, на якому пекли хліб і огрівали хату'' (П. Панч).
 +
 +
==Поезія==
 +
 +
 +
'''Страта'''
 +
 +
Якщо складати картину у купу — був вечір.
 +
 +
Холодний вітер, батурою бив моє тіло,
 +
 +
Майбутні думи імлою сідали на плечі,
 +
 +
Та через мить все квапливо, як пух, погоріло.
 +
 +
Лишились кадри, що стали в колону парами.
 +
 +
Вони приходили в голову також по-двоє.
 +
 +
Спроби навмисне згадати здавались марними,
 +
 +
Я був простим аналітиком свого конвою:
 +
 +
Жене машина швидкої
 +
 +
дубова лежанка,
 +
 +
вусатий лікар,
 +
 +
медична сестра,
 +
 +
та водій.
 +
 +
Спалах!
 +
 +
Чорна помада.
 +
 +
В полон забира лихоманка,
 +
 +
зростає різко потреба в
 +
 +
повітрі й
 +
 +
воді .
 +
 +
 +
Спалах!
 +
 +
 +
Крізь сон вже чую ймовірні й невірні гіпотези,
 +
 +
і всі питають:
 +
 +
"Якого це дідька він тішиться?"
 +
 +
Ще купу слів, запихали до вух,
 +
 +
але поза тим,
 +
 +
така п'янка і привабливо юна тиша ця.
 +
 +
Метушня біля моєї палати не вщухала,
 +
 +
зібрався цілий консиліум синів Гіпократа.
 +
 +
Всі вони тямили — здогадки неварті й реалу.
 +
 +
Я лиш сказав:
 +
 +
"Ці вуста — найкраща у світі страта."
 +
 +
 +
''Автор: Станіслав Безмежний''
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==

Поточна версія на 15:58, 4 листопада 2018

Ле́жанка, -ки, ж. 1) Лежаніе, ничего не дѣланіе постоянное. 2) Лѣность. Лежанка го напала. Онъ сдѣлался лѣнивъ. Вх. Зн. 32. 3) Сорванная зеленою, но затѣмъ улежавшаяся груша.


Сучасні словники

ЛЕЖА́НКА, и, жін.

1. Низька піч у вигляді тапчана для лежання.

Постелила вона цареві на полу, .. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (Українські народні казки, легенди.., 1957, 83); Хата вже старенька і холодна. Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 363);

  • У порівняннях. Пісок був теплий, як нагріта лежанка (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 341).

2. Призначене для лежання, спання підвищення з дерева, глини тощо.

Просто проти дверей, під віконцем упоперек кімнати був пілок-лежанка, завширшки з подвійне ліжко (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 17);На земляних лежанках акуратно були складені ковдри й плащ-палатки (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 19).

3. У старій селянській хаті — низька прибудова до печі у вигляді тапчана для лежання, спання; див. ще при́пічок.

Посте­лила вона цареві на полу,… сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (казка).

Ілюстрації

Лежанка1.jpg Лежанка2.jpg Лежанка2-1.jpg Лежанка3.JPG

Медіа

Словник відмінків

Лежанка.png

Словник синонімів

ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.;ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. (кухонна); КАБИ́ЦЯ (літня, у дворі чи садку); ЛЕЖА́НКА (низька, у вигляді тапчана з підігрівом); МЕ́ЧЕТ[МЕ́ЧЕТЬ] діал. (у запорізьких і чорноморських козаків - перев. для випікання хліба). В печі палало полум’я й миготіло по білих стінах (І. Нечуй-Левицький); Вечорами й ночами рятувались ми на кухнях, біля маленьких грубок, дехто влаштовував щось подібне до залізних пічок-"румунок" (Т. Масенко); Для обігріву світлиці перед грубою влаштована низенька пічурка (з журналу); Проворно вимішував [кухар] щось у макітерці на пригашеній уже плиті (Л. Яновська); Він рубав дрова на плитку (В. Підмогильний); Швидко і вправно почистила [баба] коропців, присолила їх, вкачала в борошно й поставила смажити на кабиці в сковороді (О. Сизоненко); Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне (В. Кучер); В бурдеї не робили груби, не виводили димаря, а клали із дикого каменю мечет, на якому пекли хліб і огрівали хату (П. Панч).

Поезія

Страта

Якщо складати картину у купу — був вечір.

Холодний вітер, батурою бив моє тіло,

Майбутні думи імлою сідали на плечі,

Та через мить все квапливо, як пух, погоріло.

Лишились кадри, що стали в колону парами.

Вони приходили в голову також по-двоє.

Спроби навмисне згадати здавались марними,

Я був простим аналітиком свого конвою:

Жене машина швидкої

дубова лежанка,

вусатий лікар,

медична сестра,

та водій.

Спалах!

Чорна помада.

В полон забира лихоманка,

зростає різко потреба в

повітрі й

воді .


Спалах!


Крізь сон вже чую ймовірні й невірні гіпотези,

і всі питають:

"Якого це дідька він тішиться?"

Ще купу слів, запихали до вух,

але поза тим,

така п'янка і привабливо юна тиша ця.

Метушня біля моєї палати не вщухала,

зібрався цілий консиліум синів Гіпократа.

Всі вони тямили — здогадки неварті й реалу.

Я лиш сказав:

"Ці вуста — найкраща у світі страта."


Автор: Станіслав Безмежний

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 469

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 331.

https://uk.worldwidedictionary.org/лежанка#Словник_відмінків0

Зовнішні посилання