Відмінності між версіями «Лежанка»
(→Словник відмінків) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 35: | Рядок 35: | ||
|} | |} | ||
| − | == | + | ==Словник синонімів== |
| + | |||
| + | '''ПІЧ''' (споруда для опалення приміщення, готування їжі), '''ПІ́ЧКА''' розм.;'''ПІЧУ́РКА''' розм. (невелика); '''ГРУ́БА, ГРУ́БКА''' (для опалення); '''ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА''' розм. (кухонна); '''КАБИ́ЦЯ''' (літня, у дворі чи садку); '''ЛЕЖА́НКА''' (низька, у вигляді тапчана з підігрівом); '''МЕ́ЧЕТ[МЕ́ЧЕТЬ]''' діал. (у запорізьких і чорноморських козаків - перев. для випікання хліба). | ||
| + | |||
| + | ''В печі палало полум’я й миготіло по білих стінах'' (І. Нечуй-Левицький); ''Вечорами й ночами рятувались ми на кухнях, біля маленьких грубок, дехто влаштовував щось подібне до залізних пічок-"румунок"'' (Т. Масенко); ''Для обігріву світлиці перед грубою влаштована низенька пічурка (з журналу); Проворно вимішував [кухар] щось у макітерці на пригашеній уже плиті'' (Л. Яновська); ''Він рубав дрова на плитку'' (В. Підмогильний); ''Швидко і вправно почистила [баба] коропців, присолила їх, вкачала в борошно й поставила смажити на кабиці в сковороді'' (О. Сизоненко); ''Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне'' (В. Кучер); ''В бурдеї не робили груби, не виводили димаря, а клали із дикого каменю мечет, на якому пекли хліб і огрівали хату'' (П. Панч). | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 17:20, 23 жовтня 2018
Ле́жанка, -ки, ж. 1) Лежаніе, ничего не дѣланіе постоянное. 2) Лѣность. Лежанка го напала. Онъ сдѣлался лѣнивъ. Вх. Зн. 32. 3) Сорванная зеленою, но затѣмъ улежавшаяся груша.
Зміст
Сучасні словники
ЛЕЖА́НКА, и, жін.
1. Низька піч у вигляді тапчана для лежання.
Постелила вона цареві на полу, .. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (Українські народні казки, легенди.., 1957, 83); Хата вже старенька і холодна. Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 363);
- У порівняннях. Пісок був теплий, як нагріта лежанка (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 341).
2. Призначене для лежання, спання підвищення з дерева, глини тощо.
Просто проти дверей, під віконцем упоперек кімнати був пілок-лежанка, завширшки з подвійне ліжко (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 17);На земляних лежанках акуратно були складені ковдри й плащ-палатки (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 19).
3. У старій селянській хаті — низька прибудова до печі у вигляді тапчана для лежання, спання; див. ще при́пічок.
Постелила вона цареві на полу,… сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (казка).
Ілюстрації
|
|
|
|
Словник відмінків
|
Словник синонімів
ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.;ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. (кухонна); КАБИ́ЦЯ (літня, у дворі чи садку); ЛЕЖА́НКА (низька, у вигляді тапчана з підігрівом); МЕ́ЧЕТ[МЕ́ЧЕТЬ] діал. (у запорізьких і чорноморських козаків - перев. для випікання хліба).
В печі палало полум’я й миготіло по білих стінах (І. Нечуй-Левицький); Вечорами й ночами рятувались ми на кухнях, біля маленьких грубок, дехто влаштовував щось подібне до залізних пічок-"румунок" (Т. Масенко); Для обігріву світлиці перед грубою влаштована низенька пічурка (з журналу); Проворно вимішував [кухар] щось у макітерці на пригашеній уже плиті (Л. Яновська); Він рубав дрова на плитку (В. Підмогильний); Швидко і вправно почистила [баба] коропців, присолила їх, вкачала в борошно й поставила смажити на кабиці в сковороді (О. Сизоненко); Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне (В. Кучер); В бурдеї не робили груби, не виводили димаря, а клали із дикого каменю мечет, на якому пекли хліб і огрівали хату (П. Панч).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 469
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 331.
