Відмінності між версіями «Ласун»

Версія за 23:43, 27 жовтня 2018

Ласун, -на, м. Лакомка. Ум. Ласунець, ласунчик, ласунчичок.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЛАСУ́Н, а, чол.

1. Той, хто любить ласощі. Ласун худобу всю на ласощі проїв; На старості — старців Повів! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 151); Маленькі Кузьма з Люсею самі дуже люблять все солодке. Страшенні ласуни! (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 27).

2. перен. Той, хто має особливу пристрасть до кого-, чого-небудь. [Павло:] Хоч би ось і Влас. Він, братця, має мене за ласуна, а сам ніби б то й не ласий до дівчат? (Марко Кропивницький, II, 1958, 369); [Пріся:] Ач, вигадав, ласуне кривоногий! Женіть його, дівчата! (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 121).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 452.

Зовнішні посилання