Ладілова Віра Петрівна
Зміст
Києво-Печерський ліцей "171 "Лідер"
Історія ліцею
Києво-Печерський ліцей № 171 «Лідер» був заснований 1961 року Василем Єлисеєвичем Болдирєвим, як перша в місті Києві школа для старшокласників. В. Болдирєв став її першим директором. Перші два роки школа функціонувала в будівлі за адресою вул. Івана Кудрі, 22А, а з 1 вересня 1963 року школа знаходиться в будівлі за вул. Лейпцизькою, 11А. З 1966 року школа стала загальноосвітньою, з'явились молодші і середні класи, старші класи з поглибленим вивченням математики і фізики.
Уперше в Україні В. Болдирєв ввів у 171-й школі ставки завучів з виховної роботи, завучів за паралелями, кабінетну систему.
У 1974 році директором школи стала Ніна Федорівна Григоренко. Школа розвивалася, колектив вчителів продовжував удосконалення кабінетної системи, велася творча робота методичних об'єднань. В 1980 в школі силами шефів ТЕЦ-5 на чолі з генеральним директором Євгеном Івановичем Чулковим була здоблена прибудова до школи, де розмістилися бібліотека, музей бойової слави, великий спортзал, а в 1986 створено кабінет інформатики.
У 1987 році школу очолив Дмитро Григорович Кравченко. Почалася робота з реконструкції і удосконалення школи. Перебудовано було і систему управління і навчання. У лютому 1989 року з'явилась ідея відкрити ліцей. Вже через рік школа була перейменована у бюджетно-відомственну середню школу № 171, було відроджено історичну назву «Києво-Печерська», яка супроводжувала ряд навчальних закладів Києва починаючи з середніх віків. 18 квітня 1991 року школа отримала офіційний статус ліцею та ім'я «Лідер».
Ліцей зараз
У наші часи ліцей «Лідер» орієнтується на вивчення фізики та математики. Випускники ліцею мають ряд нагород на міжнародних олімпіадах.
Ліцей першим в Україні ввів систему навчання за допомогою мультимедійних уроків.
В учнів 8-11 класів є додаткові уроки — технологічна школа, з відповідною здачею проектів в кінці року. Спеціальність техшколи залежить від профілю учня й класу. У 2007—2008 навчальному році було введено спецкурси — щосуботи після четвертого уроку кожен учень 8—11 класів йде на певний факультатив, який сам для себе обирає (математика, фізика, хімія, інформатика чи біологія). Часто факультатив проводять випускники ліцею.
Сильною в ліцеї є математика, більшою мірою завдяки заслуженим вчителям України Якіру Михайлу Семеновичу і Полонському Віталію Борисовичу. Починаючи з середини 1990-х, на Міжнародну олімпіаду з математики від команди України щороку потрапляє хоча б один учень «Лідеру» (з 6 учнів), а в 2000, 2004, 2007 роках — по три учні. У ліцеї вчилися по одному переможцю Міжнародних олімпіад з фізики й біології і два — з інформатики. Переможців Всеукраїнських олімпіад у «Лідері» з математики близько 300. Усі вони — учні математичних класів.
Офіційний сайт ліцею
Києво-Печерський ліцей №171 "Лідер"
Завдання практики
Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі
Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується глобальною комп’ютеризацією та інформатизацією в освіті. В освітніх установах активно використовуються інформаційно-комунікаційні технології. Нині суспільні, соціально-економічні та інформаційно-технологічні зміни висувають нові вимоги до підготовки вчителя нової генерації, що потребує створення й застосування нових освітніх систем, зміни освітнього процесу, форм, методів та засобів навчання. Виникає необхідність у створенні сучасної моделі підготовки майбутнього педагога. В існуючий моделі є суперечність між рівнем підготовки та сучасними вимогами до фахівця. Таким чином, оновлення змісту навчання є нагальною проблемою, що потребує нової схеми підготовки вчителя, здатного працювати в динамічних умовах сучасних комп‘ютерних технологій та активно їх використовувати у своїй професійній діяльності.
Вивчення будь-якої дисципліни з використанням ІКТ дає дітям можливість для роздумів і участі в створенні елементів уроку, що сприяє розвитку інтересу школярів до предмета. Впровадження ІКТ в освітній процес покликане підвищити ефективність проведення уроків, звільнити вчителя від рутинної роботи, посилити привабливість подачі матеріалу, здійснити диференціацію видів завдань, а також урізноманітнити форми зворотного зв’язку.
Основними недоліками використання комп‘ютерних технологій є зменшення безпосереднього спілкування учня з вчителем та з колективом, і значні матеріальні затрати на комп‘ютеризацію навчальних закладів. Слід пам‘ятати, що комп‘ютерні технології є ефективним, але допоміжним засобом навчання. Застосування комп‘ютерних технологій підвищує активність учня, веде до перебудови навчального процесу в бік самостійних форм навчання. Без перевантажень можна інтенсифікувати процес навчання в умовах профільного навчання завдяки раціональному використанню комп‘ютерних технологій.
Використання сучасних технічних засобів для розв‘язання фахових завдань на базі отриманої комп‘ютерної підготовки є запорукою конкурентоспроможності майбутнього фахівця. При масовому забезпеченні комп‘ютерами зберігається його індивідуальність, можливість отримання достовірної оцінки без великих затрат часу на проведення контролю.
Головним для майбутнього фахівця в сучасному інформаційному середовищі є подальше використання комп‘ютерних технологій як методів та інструментів майбутньої педагогічної діяльності для розв‘язання задач предметної галузі.
Інтервь’ю з директором Киево-Печерського ліцею №171 “Лідер”
"Інформаційне середовище – засіб ефективної взаємодії учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків. У нашому ліцеї проведено моніторинг компетентності вчителів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Всі педагоги володіють навичками використання ІКТ на рівні "Початківець", вміють орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Послідовне, систематичне впровадження в педагогічний процес ІКТ здатні не тільки розширити існуючий арсенал методичних засобів, але й повністю змінити існуючі форми навчання. Використання комп‘ютерних програм, електронних засобів навчального призначення значно підвищують якість навчання, але при використанні ІКТ в навчально-виховному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах є типові проблеми: - недостатнє матеріально-технічне та науково-методичне забезпечення навчальних закладів; - недостатньо розроблені методики використання сучасних інформаційних технологій навчання у навчальному процесі під час вивчення усіх навчальних предметів; - недостатня підготовка педагогічних кадрів до використання в навчальному процесі засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій; - відсутність у вчителів мотивації щодо використання сучасних інформаційних технологій навчання.
В першу чергу, необхідно зазначити, що для успішного впровадження електронного навчання у шкільну освіту необхідно спроектувати та створити відповідне інформаційно-освітнєсередовище, яке б враховувало наявні наукові дані в галузі психології та педагогіки. Для того,щоб це принесло свої зиски необхідно змінити масовий підхід до реалізації педагогічних технологій засобами ІКТ.”
ІК- компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу
Сучасному суспільству потрібна компетентна особистість, здатна брати активну участь у розвитку економіки, науки, культури. Тому сьогодні у шкільній освіті на перший план висувається завдання створення сприятливих умов для виявлення і розвитку здібностей учнів, задоволення їхніх інтересів та потреб, розвитку навчально-пізнавальної активності та творчої самостійності.
Завдання сучасного вчителя – не лише дати знання відповідно до навчальної програми, але сформувати в учнях життєво важливі навички роботи з інформацією: пошуку, збирання та опрацювання необхідних даних і відомостей, вміння ефективно взаємодіяти, зберігати та презентувати результати своєї роботи. Високий рівень інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК- компетентності) вчителя стає запорукою ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій в закладі, є одним з найважливіших показників успішності його діяльності і одночасно необхідною передумовою для подальшого підвищення рівня його професійної компетентності.
Інформаційно-комунікаційна компетентність є однією з ключових компетентностей сучасної освіченої особистості. Педагогічні працівники, завдання яких полягає у навчанні та вихованні молодих громадян інформаційного суспільства, з одного боку, самі повинні задовольняти критеріям нової інформаційної особистості, а з іншого - повинні володіти інноваційними технологічними інструментами і застосовувати їх у своїй професійній діяльності. Крім того, формування і розвиток інших базових компетентностей - соціально-політичної, комунікативної, соціокультурної, компетенції безперервної освіти - також неможливо здійснити в сучасних умовах без оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями. Освоєння інноваційних технологій і апаратних засобів, що їх реалізують (персонального комп'ютера, інтерактивної дошки або інших більш складних мультимедійних систем), розглядається багатьма педагогами як проста зміна технічної озброєності своєї праці. Однак технічна сторона, створюючи нову педагогічну ситуацію, неодмінно приводить до зміни ролі педагога в освітньому процесі, зміни його педагогічних поглядів і підходів, його готовності (або неготовності) передавати свої знання та досвід іншими методами та засобами. Це вимагає адаптації педагога до нових умов здійснення своєї професійної діяльності. При цьому він перестає бути єдиним джерелом інформації для учня, єдиним носієм дидактичних принципів. З іншого боку, педагог повинен організувати процес навчання таким чином, щоб перетворити традиційне освітнє середовище в сучасне, високотехнологічне, що відповідає вимогам інформаційного суспільства. У цілому, це означає формування педагогічної культури нового типу, становлення якої неможливо без участі професійної самосвідомості педагога.
Таким чином, формування ІКТ-компетентності сучасного педагога, діяльність якого розвертається в умовах комплексної інформатизації системи освіти, багато в чому залежить від рівня його професійної самосвідомості.
Підвищення кваліфікації у сфері інформатики вчителів інших предметів – набагато складніша проблема, ніж підготовка самих учителів інформатики. Проте її можна розв’язати, підвищуючи кваліфікацію вчителів у двох напрямках:
- підготовка вчителів до викладання інформаційних предметів; - підготовка вчителів до використання інформаційних медіа як засобів ефективного викладання інших шкільних предметів.
Сьогодення чітко визначає риси професіоналізму сучасного вчителя. Серед них: організаційні здібності; педагогічні вміння; володіння комп’ютерною технікою; відкритість; маневреність; гнучкість; співробітництво. Домінантною складовою для кожного вчителя вважається оволодіння комп’ютерною технікою, інформаційними технологіями. Висока компетентність дає змогу ухвалювати творчі рішення, знаходити можливості вміло використовувати теоретичні знання й практичні вміння щодо ІКТ.
Отже, перехід від навчання окремих навичок роботи на комп’ютері до інтегрованого способу вироблення комп’ютерної компетентності передбачає зосередження спеціальних зусиль у цьому напрямі. Як показує досвід, впровадження програми навчання комплексних інформаційних умінь успішно відбувається там, де ця робота здійснюється в тісній взаємодії вчителів і фахівців з інформаційної та комп’ютерної техніки. Така програма може і повинна вписуватися в навчальний план.
Учителі початкових класів або вчителі – предметники, які володіють сучасними комп’ютерними технологіями, і викладачі інформатики мають вибудовувати весь процес навчання так, щоб він забезпечував, поряд із засвоєнням предметного змісту, формування відповідних технологічних та інформаційних умінь і навичок, які застосовуються в різних життєвих ситуаціях: навчальних, виробничих, особистих. Одним із результатів процесу інформатизації навчальних закладів має бути можливість використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології для роботи з інформацією як в навчально-виховному процесі, так і для інших потреб.
Щоб провести аналіз поточного стану впровадження ІКТ в нашому ліцеї, потрібно відповісти на ряд запитань:
Тема: Управління школою та організація навчального процесу
1. Де традиційно відбувається навчання? 2. Як виглядають навчальні класи? Як вони функціонують? 3. Як учнів розподіляють на курси чи класи? 4. Коли відбувається навчання? Як структуровані навчальний день і навчальний рік? 5. Як учителі взаємодіють між собою та з керівництвом школи? 6. Як учителів заохочують до якісного виконання своєї роботи? 7. Чи є інші суб'єкти, які офіційно беруть участь в освітньому процесі (наставники, технічні спеціалісти/практики, науковці, експерти та бізнесмени)? 8. У чому полягає роль керівників шкіл (директорів, їхніх заступників)? Які в них обов'язки? Яким чином вони сприяють покращенню реалізації процесів викладання та навчання? 9. Які освітні рішення приймаються на рівні шкіл, вчителів та учнів? Які з них приймає Міністерство освіти або директорат? 10. Яка інформація використовується в процесі формування цих рішень? 11. Як застосування ІКТ сприяє управлінню школою та організації навчального процесу?
Тема: Навчальні програми
1. Які знання і навички учні мають опанувати? 2. Які дисципліни є важливими? Чи формує сучасна школа соціальні навички ("soft skills") або навички ХХІ століття, зокрема вміння співпрацювати, ефективно комунікувати, вирішувати складні проблеми тощо? 3. Як розвиток ІКТ сприяє формуванню навчальних програм? Які інновації, пов'язані з використанням ІКТ в навчальному процесі, застосовуються в сучасній школі?
Тема: Система оцінювання
1. Як оцінюється рівень навчальних досягнень учня? Як виглядає процес оцінювання? 2. Наскільки часто відбувається оцінювання учня? Хто визначає якість роботи учнів? 3. Як застосування ІКТ сприяє реалізації процесу оцінювання?
Тема: Професїйний розвиток
1. Які педагогічні навички та знання, зазвичай, мають учителі? Який рівень ІКТ- компетентності вони мають? 2. Як вчителі опановують ці навички? Як вони допомагають один одному в цьому процесі? 3. За якими принципами відбирають учителів? Якими є їхні вміння? 4. Якими мають бути стандарти для вчителя, який розпочинає свою кар'єру? Чи цих стандартів необхідно дотримуватись надалі? 5. Чи мають учителі можливість кар'єрного зростання? 6. Яку роль відіграють батьки та суспільство в системі освіти? 7. Які види технологій та цифрових навчальних матеріалів здебільшого мають учителі? Як застосування ІКТ сприяє навчанню та професійному вдосконаленню вчителів?
Тема: Викладання i навчання
1. Опишіть один день із життя школи. Як організовано навчальний процес? Що роблять учні? Якою є їхня роль? 2. Що роблять вчителі? Якою є їхня роль? 3. Як учителі підтримують учнів у процесі навчання і учіння? Як вони допомагають представникам культурних і мовних меншин? Як вони допомагають учням із малозабезпечених сімей? 4. Яку роль відіграють батьки та суспільство в системі освіти? 5. Які технології та цифрові навчальні матеріали, зазвичай, доступні учням? Які матеріали та ресурси використовують учителі? Як учні та вчителі використовують їх у навчальному процесі? 7. Як використання ІКТ сприятиме підвищенню ефективності навчання та викладання? Які інновації, пов'язані з ІКТ-підтримкою процесів викладання та навчання, застосовують в сучасній школі?
Тема: Ресурсне забезпечення
1. Як фінансуються школи сьогодні (бюджет держави, внески батьків, інвестиції та пожертви приватних компаній)? 2. Хто визначає бюджет школи, і як це відбувається? Які повноваження мають школи? Чи беруть участь батьки в прийнятті таких рішень? 3. Хто та як вирішує проблеми інвестування, наприклад, для впровадження ІКТ? Які повноваження мають школи? Чи беруть участь батьки в прийнятті таких рішень?
У даному дослідженні ми зробили спробу проаналізувати наявні розрізнені дослідження ефективності електронного навчання з метою розкрити педагогічні та психологічні засади підвищення його ефективності. За результатами дослідження з даної тематики стверджується, що на ефективність шкільного навчання із використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ)впливають: 1) соціальна організація школи та класів; 2) принципи систематизації процесів навчання за допомогою комп’ютерів; 3) емоційні та психологічні наслідки тривалої взаємодії з комп’ютерним середовищем.
Комп’ютерні технології дозволяють досягти якісно більш високого рівня наочності матеріалу, що пропонується, значно розширюють можливості включення різноманітних вправ у процес навчання, оживляють навчальний процес, сприяють підвищенню його динамізму, що, у кінцевому рахунку, веде до досягнення головної цілі процесуальної сторони навчання – формуванню позитивного ставлення учнів до матеріалу, що вивчається.
Навчальний заклад забезпечений вчителями інформатики. Інформаційна діяльність адміністрації закладу в сучасних умовах характеризується збільшенням кількості видів, джерел, потоків інформації, постійним оновленням її змісту, здійсненням низки інформаційних процесів і дій над інформацією. Інформація аналізується з метою оцінити досягнуті результати, виявити причини, які їх зумовили і визначити завдання на новий період.
Вчителі початкових класів працюють за програмами «Пори року», «Уроки доброти», «Грамотійко та його друзі», «Граємось та навчаємось». Використання інформаційно-комунікаційних технологій у ліцеї сприяє:
- індивідуалізації навчального процесу;
- високій ступені наочності під час викладання предметів;
- пошуку необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);
- можливості моделювання природних процесів і явищ;
- організації групової роботи;
- забезпечення зворотного зв‘язку в процесі навчання;
- ефективному контролю та перевірці засвоєння навчального матеріалу.
При використанні ІКТ вчитель самостійно, використовуючи Microsoft
Power Point, створює нові мультимедійні лекції, доповнюючи їх анімаційнимиефектами, звуковим супроводом, що значно підвищує ефективність навчання.
Це дозволяє використовувати також анімацію, слайди, фрагменти відеофільмів під час вивчення природних об‘єктів і явищ, що формує у школярів образні уявлення, а на їх основі – наукові поняття.
Мультимедійні засоби, як джерело нових знань, вчителі використовують
перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми або під час вивчення теми в поєднанні з розповіддю чи бесідою.
Перевагою застосування ІКТ на уроках є те, що завдяки фактичній достовірності та сконцентрованості викладу матеріалу учні дістають значний обсяг навчальної інформації за порівняно короткий час. Це звільняє вчителя від тривалих, часом достатньо непереконливих пояснень, що призводить до формального засвоєння навчального матеріалу.
Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу
Апаратне забезпечення:
До технічної складової можна віднести: компютерну техніку, смарт-дошки, друкарсько-копіювальну техніку, периферичні засоби тощо; мобільні лабораторії для забезпечення змішаного навчання.
Програмне забезпечення:
Використовуване в процесі управлінської діяльності програмне забезпечення підрозділяється на загальне і функціональне.
Загальне програмне забезпечення (ПЗ) забезпечує функціонування обчислювальної техніки, розробку і підключення нових програм. У нього входять операційні системи, системи програмування та обслуговуючі програми (наприклад, антивірусні, програмні засоби захисту інформації).
Функціональне програмне забезпечення (ФПО) визначає професійну орієнтацію фахівця. Саме тут реалізується спрямованість на конкретного фахівця, забезпечується вирішення завдань визначених предметних областей.
Інформаційне забезпечення:
На сучасному етапі інформатизації суспільства все більшого поширення в різноманітних сферах життя набувають комп‘ютерні (інформаційні) технології, вони виступають як один із інструментів пізнання. Інформаційними технологіями називають усі технології, які використовують спеціальні інформаційні технічні засоби (комп’ютер, аудіо, відео, кінотехніка).
Комп’ютерні або нові інформаційні технології навчання – це процеси підготовки і передачі інформації, засобом впровадження яких є комп’ютер.Застосування комп‘ютерних технологій змінює функції викладача щодоорганізації навчального процесу, активізації класу, налагодження робочихмісць, проведення інструктажу, індивідуального підходу до учнів, підготовкидо використання комп‘ютерних технологій.
Інформаційно-освітнє середовище ліцею • сформований простір для комунікації • електронна пошта • електронна біблотека • медіатека • мережеві педагогічні спільноти • комп’ютерні стаціонарні класи • мультимедійні комплекти • Інтернет • Учбово-методичні матеріали
Навчально-наукове забезпечення: В ліцеї інформатика активно вивчається з 2 класу. В початковій, середній та старшій школах всі учні забезпечені підручниками та зошитами за оновленою програмою. На уроках інформатики всі діти забезпечені доступом до комп'ютерів та до мережі Інтернет (під час вивчення розділу "Інтернет"). Також кабінети інформатики оснащені головним (локальним) комп'ютером.
Завдання на вибір
Виступ на педраді
Виступ на педраді щодо можливостей онлайн навчання
На сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) сприяє глобалізації освіти, розвитку міжнародного ринку праці, зростанню різних видів мобільності особистості. Важливим наслідком глобалізації є підвищення мобільності школярів, студентів, абітурієнтів та випускників університетів: особа, що має високий рівень мобільності, можете вчитися, працювати, співпрацювати та бути конкурентоздатною в будь-якій країні. Зростання академічної мобільності, уведення міжнародних норм і стандартів, за допомогою яких академічні кваліфікації з різних країн можуть бути порівняні та визнані, призводить до збільшення конкуренції між навчальними закладами та сприяє підвищенню якості освіти.
Освіта має орієнтуватись на діяльнісні, розвиваючі технології, які формують у учнів уміння вчитися, оперувати і управляти інформацією, швидко приймати рішення, пристосовуватись до потреб ринку праці (формувати основні життєві компетенції). Світовий процес переходу до інформаційного суспільства, а також економічні, політичні і соціальні зміни, що відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність прискорення реформування системи освіти.
Школа має стати найважливішим фактором формування нових сучасних життєвих установок особистості. Це завдання під силу лише тим учителям, які здатні не тільки "завантажувати" пам’ять учнів, а й формувати їх компетентність. В умовах традиційних форм та методів навчання школярі, отримуючи інформацію пасивно, не вміють самостійно її здобувати, а також застосовувати те, що знають.
Сучасному суспільству потрібна компетентна особистість, здатна брати активну участь у розвитку економіки, науки, культури. Тому сьогодні у шкільній освіті на перший план висувається завдання створення сприятливих умов для виявлення і розвитку здібностей учнів, задоволення їхніх інтересів та потреб, розвитку навчально-пізнавальної активності та творчої самостійності.
Кожний шкільний предмет здатний суттєво вплинути на менталітет людини, яка формує себе як особистість, на методи вирішення не тільки шкільних завдань, а й навколишнього середовища. Сучасний випускник школи повинен мати компетенцію використання інформаційних технологій, тобто технологій, що проектуються сучасною індустрією як в освіті, так і в повсякденному житті. Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають нові можливості для творчості, знаходження і закріплення будь-яких професійних навичок, дозволяють реалізовувати принципово нові форми і методи навчання.
Зміни у підходах до навчання створили умови для перебудови особистісних установок взаємодії учителя з учнями. Вчитель зобов’язаний виступати у ролі творчого керівника, спрямувати учнів від статичних знань до динамічних.
Впровадження інноваційних моделей навчального процесу передбачає вміння вчителів - предметників користуватися засобами новітніх інформаційних технологій. Структурна побудова заняття з використанням ІКТ змінює саму суть навчального процесу, занурюючи його в спілкування, де ролі вчителя й учня врівноважені: обидва працюють для того, щоб навчатися, ділитися своїми знаннями, досягненнями свого життєвого досвіду. Важливим тут є не те, як багато діти знають, а як вони дізналися і що робитимуть зі своїми знаннями.
У процесі побудови уроку з використанням ІКТ визначальною є діяльність учнів, а головною функцією педагогічної згоди стає створення комунікативних умов, коли учитель своїми висловлюваннями і діями бере участь у створенні "критичних ситуацій", що ведуть до аналізу й розуміння змісту навчального матеріалу, способів пізнання. Вчитель керує взаємодією учнів, які представляють різні позиції й пізнавальні можливості.
Дидактична ефективність даного уроку досить висока і дає вчителю змогу визначати й вивчати психолого-педагогічні феноменальні можливості окремих учнів, а учням - за умови системності використання даних методів навчання, очевидніше виявляти різні позиції, перешкоди, які виникають у процесі навчальної діяльності. Саме в такій формі уроку, за інтерактивними методами навчання та використання ІКТ, виникає зв'язок між змістом (темою уроку) і способом спільної та індивідуальної діяльності, між учнем і способом вирішення проблеми, ситуації, завдання.
Результатом використання ІКТ в освіті є онлайн навчання.
Що ж таке навчання онлайн?
Навчання онлайн — це можливість навчатися та отримувати необхідні знання віддалено від навчального закладу в будь-який зручний час.
Головним завданням навчання онлайн є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей дитини за допомогою відкритого й вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, включно з наявними в Інтернеті.
Навчання онлайн передбачає наявність доступу до мережі Інтернет, а також технічного забезпечення (комп’ютера, планшета, смартфона тощо).
Основна форма роботи — самостійна. Учням надаються:
програми (розроблені відповідно до Держстандарту освіти);
календарно-тематичні плани;
рекомендовані навчальні матеріали;
типові завдання й вправи різного рівня;
пробні та контрольні тести.
Звичні для традиційної школи форми навчання переформатовуються й підлаштовуються для роботи з гаджетами: вірші здаються у форматі відеозапису, контрольні роботи стають тестами. Крім того, учні в разі необхідності отримують індивідуальну онлайн-консультацію вчителя-предметника, проводяться дистанційні (або очні) форми контролю.
Чому батьки обирають форму навчання онлайн?
Не так давно онлайн-освіта сприймалася лише як додатковий спосіб набуття знань або підготовки до контрольних, тестів, ЗНО тощо. Але сьогодні вона стає одним із повноцінних способів отримання середньої освіти.
Батьки, які зважуються на такий крок, керуються різними причинами, серед яких:
незадоволеність якістю навчання в школі;
конфлікти з вчителями або однокласниками; медичні показання дитини;
часті відрядження батьків або проживання за кордоном;
заняття дитини професійним спортом, мистецтвом тощо.
Про навчання онлайн батьки задумуються найчастіше після закінчення початкової школи. Та експерти наголошують, що, обираючи домашню освіту, дистанційно від школи, насамперед варто орієнтуватися на потреби й індивідуальну готовність дитини.
Макс Бакшеєв, дослідник дитинства в Центрі освіти дітей Kids Hub, в інтерв’ю газеті «Сегодня» зазначає: «Хоумскулінг з 10-12 років — гарне рішення. Але все ж треба орієнтуватися на саму дитину, наскільки вона готова до самоорганізації.»
Які переваги здобуття освіти на відстані?
До плюсів дистанційної форми навчання відносяться:
1. Гнучкість — учень може навчатися в зручний для себе час та в індивідуальному темпі, незалежно від місця проживання/перебування.
2. Якісний матеріал (дистанційні курси розробляються відповідно до програм, затверджених МОН, але не обмежуються лише одним підручником й включають інформацію з кількох джерел, медіа-файли, коментарі вчителя, посилання на статті тощо).
3. Індивідуальний підхід до кожного учня з урахуванням його здібностей та потреб.
4. Оволодіння сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями.
5. Вивільнення часу для відвідування різноманітних гуртків, курсів та занять улюбленими справами.
6. Можливість постійного моніторингу успішності навчання дитини.
Згідно з результатами досліджень, учні, які навчаються в сімейному оточенні, мають набагато менше труднощів у поведінці, більш стабільну самооцінку, вони без проблем освоюють вищу освіту й більш успішні в дорослому житті (серед них дуже рідко зустрічаються безробітні, а також люди, що потребують соціального забезпечення).
До того ж, академічні успіхи дітей, що навчаються вдома, в середньому на 25-30 % вищі, ніж у їхніх ровесників-школярів.
В чому полягають труднощі переходу на онлайн навчання?
1. Складність організації домашнього навчання дитини (батькам молодшого школяра доводиться змінювати власний графік, переходити на віддалені форми роботи).
2. Відсутність освітніх закладів (на сьогоднішній день школи існують далеко не у всіх містах України).
3. Труднощі соціалізації дитини (перебування поза колективом ровесників може призводити до труднощів дитини в ситуаціях вирішення конфліктів, співпраці з однолітками).
4. Вартість (на сьогоднішній день приватні дистанційні школи є платними — 750-3000 грн/міс).
Як ми бачимо, онлайн навчання — досить цікава та незвичайна форма навчання. Сьогодні вона поширена в багатьох країнах світу. У США 2,5 мільйони дітей навчаються вдома, і їхня кількість з кожним роком збільшується.
В Україні система онлайн навчання лише робить перші кроки, але з кожним роком вона вдосконалюється й розширюється. Сподіваємось, що успішний досвід дистанційного навчання інших країн буде використаний і у нас, й маленькі українці зможуть отримувати освіту в найбільш зручний для них спосіб.
Методичні рекомендації
Мета інформаційно-освітнього середовища позашкільного навчального закладу – формування інтелектуально та творчої розвиненої особистості (керівника, педагога, вихованця), яка володіє високим рівнем розвитку інформаційної компетентності та функціонально готова до використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій в управлінській, методичній, навчальній, виховній, дозвіллєвій, самоосвітній діяльності. Важливими є основні принципи проектування інформаційно-освітнього середовища сучасного позашкільного навчального закладу:
інноваційний характер, відповідність принципам педагогічної доцільності, цілісності, індивідуалізації, синергетичності, пізнавальної активності й самостійності;
відкритість освітніх послуг, мобільність суб’єктів освітньої взаємодії (доступність будь-де і будь-коли), віртуалізація об’єктів навчання, наявність інформаційних обмінів;
системна побудова, створення нових організаційних структур, які забезпечують функціонування складових компонентів і технологій середовища (адміністратори, тьютори тощо);
створення персональної траєкторії розвитку всіх суб’єктів педагогічної взаємодії на основі високого рівня ефективності навчально-виховного процесу та самоосвітньої діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій;
варіативність організаційної структури відповідно до освітніх завдань позашкільного навчального закладу, освітніх запитів адміністрації, методичної служби, педагогічних працівників, вихованців і їхніх батьків, політики держави в галузі позашкільної освіти;
акумуляція та презентація сучасних тенденцій розвитку позашкільної освіти та сучасної психолого-педагогічної науки тощо.
Виділення ІК-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використання ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.
Вона передбачає:
застосування ІКТ в навчанні та повсякденному житті;
раціональне використання комп’ютера і комп’ютерних засобів під час розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням і передаванням;
оцінку процесу й досягнутих результатів діяльності.
ІК-компетентність заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість особистості бути сучасною, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення науки в своїй професійній діяльності. Ця компетентність - обов’язкова складова професійної компетентності педагога.
З появою в роботі вчителя комп’ютера та мережі Інтернет значно збільшилися можливості самоосвіти вчителя. Комп’ютер став незамінним інструментом в роботі, що значно підвищило її ефективність. Кожен учитель тепер не може обійтися без використання інформаційних технологій у власній праці, а також в роботі з учнями.
Перед сучасним учителем постало нове нелегке завдання: навчаючись і перебудовуючись під нові вимоги часу самому, вчити і готувати дітей. Удосконалення якості навчання та виховання у середній школі сьогодні напряму залежить від рівня підготовки педагога.
Саме тому необхідно змінювати основні методи навчання. Недостатньо дати суму знань учням, потрібно навчити їх орієнтуватися в потоці інформації, систематизувати і обирати потрібне. Учитель повинен розвивати в учнів навички критичного та системного мислення, вміння працювати з інформацією та медіазасобами, ставити та вирішувати проблеми, направлені на саморозвиток, творчість і допитливість.
Одним з головних завдань шкільної освіти сьогодні є підготовка учнів до швидкого сприйняття і опрацювання великих обсягів інформації, озброєння їх сучасними засобами і технологіями роботи, формування в них інформаційної культури, життєвих компетентностей, зокрема інформаційної. Щоб сформувати інформаційну компетентність в учнів, учитель і сам повинен володіти такою компетентністю, розуміти ту роль, яку він може відігравати у формуванні особистості учня.
Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій – це не данина моді, а необхідність сьогодення. Ні для кого вже не є новиною необхідність широкого застосування електронних засобів навчання під час вивчення будь-якого предмету. І предмети художньо-естетичного напрямку не є виключенням. Педагоги повинні забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу, вдосконалення форм і методів організації навчання.
