Відмінності між версіями «Лабораторія з вбудованих систем»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
12 травня 2015 р. у Київському університеті імені Бориса Грінченка було відкрито Лабораторію вбудованих систем. За фінансового сприяння проекту Tempus-проект [http://tempus.kubg.edu.ua/ «Розробка курсів з вбудованих систем з використанням іноваційних віртуальних підходів для інтеграції науки, освіти та промисловості в Україні, Грузії, Вірменії»] (DesIRE) та Університету Грінченка лабораторія отримала широкий набір апаратного та програмного забезпечення для створення мікропроцесорних систем та роботів, тривимірного моделювання із можливістю 3Д друку, роботи із мережею он-лайн лабораторій GOLDi. | 12 травня 2015 р. у Київському університеті імені Бориса Грінченка було відкрито Лабораторію вбудованих систем. За фінансового сприяння проекту Tempus-проект [http://tempus.kubg.edu.ua/ «Розробка курсів з вбудованих систем з використанням іноваційних віртуальних підходів для інтеграції науки, освіти та промисловості в Україні, Грузії, Вірменії»] (DesIRE) та Університету Грінченка лабораторія отримала широкий набір апаратного та програмного забезпечення для створення мікропроцесорних систем та роботів, тривимірного моделювання із можливістю 3Д друку, роботи із мережею он-лайн лабораторій GOLDi. | ||
'''Основним напрямком діяльності лабораторії є''' забезпечення викладання дисциплін «Фізичні процеси в обчислювальних системах», «Технології проектування вбудованих комп’ютерних систем», «3D моделювання», «Методика навчання інформатики», «Комп’ютерне проектування» та ін. А також реалізація творчих проектів з віддаленого керування, робототехніки, моделювання, схемотехніки, інтернету речей. | '''Основним напрямком діяльності лабораторії є''' забезпечення викладання дисциплін «Фізичні процеси в обчислювальних системах», «Технології проектування вбудованих комп’ютерних систем», «3D моделювання», «Методика навчання інформатики», «Комп’ютерне проектування» та ін. А також реалізація творчих проектів з віддаленого керування, робототехніки, моделювання, схемотехніки, інтернету речей. | ||
| − | [[ | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:DSC02787.jpg|x250px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG 20160212 162051.jpg|x250px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:DSC02790.jpg|x250px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:DSC02825.jpg|x250px]] | ||
| + | |} | ||
'''В Лабораторії студенти та викладачі мають можливість:''' | '''В Лабораторії студенти та викладачі мають можливість:''' | ||
| Рядок 10: | Рядок 16: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:RASPBERRY PI B PLUS 02.png|x250px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:RASPBERRY PI B PLUS 02.png|x250px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ardu project 01.png|x250px]] |
|} | |} | ||
✏ створювати і програмувати робототехнічні системи на базі роботів LEGO і рухомих програмованих платформ Formula Flowcode; | ✏ створювати і програмувати робототехнічні системи на базі роботів LEGO і рухомих програмованих платформ Formula Flowcode; | ||
| − | [[ | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Flowcode.jpg|x250px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Intel1.png|x250px]] | ||
| + | |} | ||
✏ моделювати реальні об’єкти на комп’ютері або отримувати їх образ із допомого 3D-сканера та друкувати їх на 3D-принтері; | ✏ моделювати реальні об’єкти на комп’ютері або отримувати їх образ із допомого 3D-сканера та друкувати їх на 3D-принтері; | ||
Версія за 10:27, 20 жовтня 2017
|
12 травня 2015 р. у Київському університеті імені Бориса Грінченка було відкрито Лабораторію вбудованих систем. За фінансового сприяння проекту Tempus-проект «Розробка курсів з вбудованих систем з використанням іноваційних віртуальних підходів для інтеграції науки, освіти та промисловості в Україні, Грузії, Вірменії» (DesIRE) та Університету Грінченка лабораторія отримала широкий набір апаратного та програмного забезпечення для створення мікропроцесорних систем та роботів, тривимірного моделювання із можливістю 3Д друку, роботи із мережею он-лайн лабораторій GOLDi. Основним напрямком діяльності лабораторії є забезпечення викладання дисциплін «Фізичні процеси в обчислювальних системах», «Технології проектування вбудованих комп’ютерних систем», «3D моделювання», «Методика навчання інформатики», «Комп’ютерне проектування» та ін. А також реалізація творчих проектів з віддаленого керування, робототехніки, моделювання, схемотехніки, інтернету речей.
|
|
|
|
В Лабораторії студенти та викладачі мають можливість:
✏ проектувати і створювати вбудовані мікропроцесорні системи на базі плат Arduino, Galileo, Raspberry Pi, Altium;
|
|
✏ створювати і програмувати робототехнічні системи на базі роботів LEGO і рухомих програмованих платформ Formula Flowcode;
|
|
✏ моделювати реальні об’єкти на комп’ютері або отримувати їх образ із допомого 3D-сканера та друкувати їх на 3D-принтері;
✏ створювати і тестувати алгоритми роботи фізичної системи в онлайн лабораторії GOLDi - гібридній лабораторії, робоче середовище якої включає як анімовані моделі, так і реальні (фізичні) системи і максимально наближене до реального світу.
|
|
Також в Лабораторії вбудованих систем є 3D принтер та 3D сканер.
Додатково про них можливо дізнатися за посиланням.
|
|
|
Корисні посилання:
✏ Навчальна лабораторія GOLDi в нашому Університеті!
✏ 3D-принтер та 3D-сканер в нашому Університеті!
✏ Відкриття лабораторії з вбудованих систем у рамках міжнародного проекту TEMPUS DESIRE
Пропонуємо переглянути відеофрагменти занять зі студентами:
