Лабети

Лабети, -тів, ж. мн. Лапы. К. ХП. 11. Попаде він (мрець) і Грицька в кістякилабети! Г. Барв. 464. Взя́ти в лабети. Взять въ ежовыя рукавицы. Піймався, попався в лабети. Попался въ лапы. Ном. № 3923.

1.Дуже великі, міцні, незгарбні руки 2. Сітка для ловлі звірів, птахів,тенета,пастка

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЛАБЕ́ТИ, ів, мн.

1. розм. Дуже великі, міцні руки; лапи. Як піймав мене [чоловік] в лабети, як придавив, то в мене й дух у п’яти заліз! (Мирний, II, 1954, 223); — Живи на здоров’я.. Та більше не попадайся людоловам у лабети!.. (Гончар, III, 1959, 381); * Образно. Мене знову рвонуло встати. Аж хижий сон уже держав мене в своїх лабетах (Вас., II, 1959, 330).

2. Те саме, що тене́та; пастка (див. па́стка1). Соломія знесилилась.. Груди важко дихали й очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети (Коцюб., І, 1955, 363).

3. чого, перен. Про те, що сковує, позбавляє свободи дій, ставить у безвихідне становище. Швидше до гурту, за труд!.. Не даймося Більше в лабети облуд! (Граб., І, 1959, 154); Наша країна була у лабетах капіталізму (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 201); Він виборсався з лабетів смерті (Рибак, Час.., 1960, 295); Його серце впало і причаїлось в лабетах лихого передчуття (Гур., Друзі.., 1959, 160).

Ілюстрації

Синоніми до слова Лабети

лапи (пастка) тенета (скрутне становище) лещата безвихідь скрута Лабузнитися

Фразеологічний словник української мови

ЛАБЕТИ

бра́ти / взя́ти в ле́ща́та (в лабе́ти). 1. кого, що. Позбавляти свободи, захоплювати. Але раз гаспидська змія Назирила її дитину: Ну мудрувать, як би достать, як Йвася б то в лабети взять (Укр. поети-романтики..). 2. кого. Призводити кого-небудь до тяжкого, безвихідного стану, спричиняти трагічні наслідки. Гордій Лобода! У шинелі солдата Стояв ти байдужий до смерті в ту мить, Коли куркулі тебе брали в лещата, Хотіли тебе застрашити й зломить (Л. Первомайський).

ви́рватися з рук (з лап, з лабе́т, з лабе́тів і т. ін.) чиїх, кого, чого і без додатка. Врятуватися, звільнитися від кого-, чого-небудь; позбутися залежності від когось, чогось. — Удасться, то добре, а не вдасться, то ще таки світу не кінець, і вони (робітники) нам з рук не вирвуться (І. Франко); Усі вони (шинкарі) добрі, як сплять; а тільки розплющить очі, то так і норовить.., як би тебе так заборсати, щоб з його лап не вирватися... (Панас Мирний); Голос його (Захара) неначе вирвався з міцних лабет і в одну мить досяг до найдальшого бійця (Іван Ле); Сини бідняків не могли розраховувати на те, що їм вдасться вирватися з лабетів злиднів (З газети).

держа́ти (трима́ти) в (свої́х) лабе́тах кого, що. 1. Ставити в повну залежність, неволити кого-, що-небудь; підкоряти. Не можна допускати, щоб бюрократ у своїх лабетах держав усю владу (З газети). 2. Повністю оволодівати ким-небудь, охоплювати когось (про почуття, настрої, душевний стан і т. ін.). Мене знову рвонуло встати. Аж хижий сон уже держав мене в своїх лабетах (С. Васильченко). держа́ти в свої́х ла́бах, діал. Здалося йому .. що якась важка змора, котра досі держала його в своїх лабах, відступила від нього і позволила йому віддихнути свобідно (І. Франко).

пійма́тися (спійма́тися) у лабе́ти (у ла́пи) кому. Потрапити в залежність до кого-небудь. — Одного ірода здихалася, другому (жандармові) в лабети піймалася! (Панас Мирний); (2-й чоловік:) Мартин .. горілки не вживав, а як піймався у лапи глитаєві, розпився і звівся ні на що! (М. Кропивницький).

у лабе́тах, зі сл. опини́тися, бу́ти і т. ін. 1. У скрутному, безвихідному становищі; в небезпеці. Всяка ж забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою; тоді ми опинимося в лабетах (М. Старицький). 2. чиїх, у кого, чого. Під владою, під гнітом, під впливом і т. ін. кого-, чого-небудь. Так він опинився в лабетах у сусіда (З газети); Мої любі читачі!.. Ви в лабетах просвітянської літератури (М. Хвильовий); Його серце впало і причаїлось в лабетах лихого передчуття (О. Гуреїв).

у лабе́ти, зі сл. потра́пити, попа́стися, ки́нути і т.ін. 1. У скрутне, безвихідне становище; в небезпеку. Потрапив (партизан) в лабети — мусить умерти мовчки (Ю. Збанацький); Вколо рук моїх гадюками метався Густо-зелений ліс водорослин і трав — І врешті у такі лабети я попався, Що далі ні пливти, ні вирватись ніяк (М. Рильський); Було виснажена душа — кинемо її знову в лабети… Ша!.. Серце моє, де ти? (М. Хвильовий). 2. чиї, кому, до кого, чого. Під владу, під гніт, під вплив і т. ін. кого-, чого-небудь; до когось, у щось. — Живи на здоров’я… Та більше не попадайся людоловам у лабети!.. (О. Гончар); Швидше до гурту, за труд … Не даймося більше в лабети облуд. (П. Грабовський).