Кінва
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:01, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
І. Кінва, -ви, ж. 1) Деревянная кружка. Кухарі ставлять по всіх столах дерев’яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах, теж дерев’яних, горілку, мед, пиво... Стор. II. 150. Взяв раз покуштував, удруге напився (пива), а втрете як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. ЗОЮР. І. 204. 2) Ведро. Молодичка кароока... бігла з кінвами по воду. Федьк. Ум. Конівка.
ІІ. Кінва, -ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться. Зміев. у.
