Відмінності між версіями «Куліш»

Версія за 00:46, 24 січня 2014

Куліш, -шу, м. Жидкая каша. Чуб. VII. 439. Хоч куліш, та з перцем. Ном. № 5072. Тут з салом галушки лигали, лемішку і куліш глитали. Котл. Ен.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КУЛІШ, лешу, чол. Густий суп (звичайно з пшона). Густенька каша, Та каша, бачте, та не наша, А наш несолений куліш — Як знаєш, так його і їж (Тарас Шевченко, II, 1953, 223); Іваниха не відповіла, — не хотіла вже заводитись, — і почала розпалювати в печі та приставляти куліш (Леся Українка, III, 1952, 563); В перший вечір сів [Олексій] з нами всіма за стіл вечеряти, не погребував пшоняним кулешем, який зварила в печі мати (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 391.

Матеріал з Вікісловника

Куліш — страва української кухні, зварена з пшоняних круп. Куліш – за способом приготування схожий на крупник, але переважно з пшоняних круп. Куліш легко готувати в домашніх і польових умовах. Звідси й інша його назва – польова каша.

Промите пшоно засипали у казан з киплячою водою, для смаку додавали одну-дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень. Готовий куліш затирали салом із цибулею й часником. Особливо смачним був із салом, шматком м’яса (навіть солонини) або рибиною. Готовим куліш вважався тоді, коли пшоно розварювалось повністю й утворювалася кашоподібна маса. Куліш готували переважно з пшоном, траплялося, що подекуди варили й гречаний (деякі райони Чернігівщини, Полтавщини), кукурудзяний (південне Поділля). Іноді на правобережному Поліссі пшоняний куліш варили на молоці (молочний куліш), сироватці (сироватковий куліш) і на маслянці.

У польових умовах куліш готували на обід, а вдома, зазвичай, на вечерю. Він і зараз є однією з улюблених народних страв.

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Ка́ша – 1) ка́ша, (жидкая кашица) кулі́ш (-лешу́), (насм.) кандьо́р (-ру), (запечен. с маслом и яйцами или лапшою) ба́бка. • -ша гречневая, пшённая, ячневая, манная – ка́ша греча́на, пшоня́на, я́чна, ма́нна. • Густая -ша детей не разгонит – гу́ща діте́й не розжене́ (Приказка). • -ша – разгоня наша – ка́ша – розго́ниха на́ша (Номис). • Борщ да -ша – пища наша – хліб та вода́ – коза́цька їда́ (Приказка). • Сапог -ши просит – чо́біт ї́сти про́сить; чо́біт зу́би ви́щирив. • У него -ша в голове – в ньо́го лемі́шка (ка́ша) в голові́, та ще й без олі́ї. • Заварить -шу (о ссоре, скандале и т. п.) – зчини́ти бу́чу, колотне́чу, закрути́ти лемі́шку, навари́ти до́брої ка́ші. • Заварилась у них -ша (иноск.) – зчини́лась у їх колотне́ча; заклекоті́ло у їх, як у ка́шнику. • Большая -ша заварилась у них – крута́ ка́ша у їх ва́ритьса. • Из-за пустяков такую -шу заварили – за ону́чу зби́ли бу́чу (Приказка); за ма́сляні ви́шкварки завели́ся (Приказка). • Вы -шу заварили, а нам приходится расхлёбывать – ви ка́шу завари́ли, а ми му́симо ї́сти; ва́ша ро́зчина, а нам міси́ти; слю́сар прокра́вся, а коваля́ пока́рано; хто їв я́блука, а кому́ – оско́ма (Приказки);

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

Вимоги до якості кулешів:

• Бульйон трохи каламутний.
• Часточки жиру на поверхні жовтого кольору.
• Овочі, гриби, печінка нарізані кубиками.
• Пшоно розварене.
• Консистенція продуктів м'яка.
• Смак і запах відповідають тим продуктам, що входять до складу кулешу.