Культивувати

Культивувати, -вую, -єш, гл. Культивировать. Желех.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

КУЛЬТИВУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка.

1. Обробляти ґрунт культиватором. Він уже в четвертому класі, а тепер от вийшов на поле землю культивувати (Остап Вишня, I, 1956, 344); — Бачите, — показала вона рукою вдалину, — наш Іван як по струнці веде трактора. Це для того, щоб зручно було йому культивувати (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 27).

2. Розводити, вирощувати (рослини, тварини). Вона [кукурудза] росла й дожидала.., чей з'явиться [іноземець] та випробує її придатність і зачне культивувати її хоч на пашу для худоби на цих землях (Лесь Мартович, Тв., 1954, 258); Понад десять тисяч років існує і вірно служить людству пшениця.. І всі тисячі років людина з любов'ю дбала про свою годівницю, захищала і оберігала її од незчисленних ворогів, культивувала, підносила (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 68).

3. Розвивати що-небудь; сприяти розвиткові чогось. Водевілі Артемовського культивували народну пісню, що за тих часів було і сміливо і важливо (Максим Рильський, III, 1956, 357); — Ми єдина країна в світі, яка в державному масштабі всіляко культивує критику й самокритику (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 394.