Відмінності між версіями «Культивувати»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | КУЛЬТИВУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. | ||
| + | |||
| + | 1. Обробляти ґрунт культиватором. Він уже в четвертому класі, а тепер от вийшов на поле землю культивувати (Остап Вишня, I, 1956, 344); — Бачите, — показала вона рукою вдалину, — наш Іван як по струнці веде трактора. Це для того, щоб зручно було йому культивувати (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 27). | ||
| + | |||
| + | 2. Розводити, вирощувати (рослини, тварини). Вона [кукурудза] росла й дожидала.., чей з'явиться [іноземець] та випробує її придатність і зачне культивувати її хоч на пашу для худоби на цих землях (Лесь Мартович, Тв., 1954, 258); Понад десять тисяч років існує і вірно служить людству пшениця.. І всі тисячі років людина з любов'ю дбала про свою годівницю, захищала і оберігала її од незчисленних ворогів, культивувала, підносила (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 68). | ||
| + | |||
| + | 3. Розвивати що-небудь; сприяти розвиткові чогось. Водевілі Артемовського культивували народну пісню, що за тих часів було і сміливо і важливо (Максим Рильський, III, 1956, 357); — Ми єдина країна в світі, яка в державному масштабі всіляко культивує критику й самокритику (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 194). | ||
| + | |||
| + | ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 394.'' | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 17:41, 18 жовтня 2018
Культивувати, -вую, -єш, гл. Культивировать. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КУЛЬТИВУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка.
1. Обробляти ґрунт культиватором. Він уже в четвертому класі, а тепер от вийшов на поле землю культивувати (Остап Вишня, I, 1956, 344); — Бачите, — показала вона рукою вдалину, — наш Іван як по струнці веде трактора. Це для того, щоб зручно було йому культивувати (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 27).
2. Розводити, вирощувати (рослини, тварини). Вона [кукурудза] росла й дожидала.., чей з'явиться [іноземець] та випробує її придатність і зачне культивувати її хоч на пашу для худоби на цих землях (Лесь Мартович, Тв., 1954, 258); Понад десять тисяч років існує і вірно служить людству пшениця.. І всі тисячі років людина з любов'ю дбала про свою годівницю, захищала і оберігала її од незчисленних ворогів, культивувала, підносила (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 68).
3. Розвивати що-небудь; сприяти розвиткові чогось. Водевілі Артемовського культивували народну пісню, що за тих часів було і сміливо і важливо (Максим Рильський, III, 1956, 357); — Ми єдина країна в світі, яка в державному масштабі всіляко культивує критику й самокритику (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 194).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 394.
Ілюстрації
|
|
|
|
