Кулька
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:37, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кулька, -ки, ж. Ум. отъ куля. 1) Шарикъ, 2) Пулька. Кулька не дулька: як уразить, шо заболить. Вас. 214. 3) Массивный глиняный кружокъ съ дырой посрединѣ: раскаленный до красна бросается въ сосудъ съ водой для нагрѣванія послѣдней. Вас. 182. 4) Родъ клейма для овецъ въ видѣ пробитаго въ ухѣ круглаго отверстія. Мнж. 182. 5) Дырочка для застегиванія въ обшлагахъ женской сорочки. Гол. Од. 20. 6) Раст. Prunus insititia. ЗЮЗО. I. 132.
