Відмінності між версіями «Кульгати»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | | ||
| + | '''Кульгати''' | ||
| + | |||
| + | -а́ю, -а́єш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1) Шкандибати, маючи укорочену або хвору ногу. | ||
| + | |||
| + | 2) Ледве йти; шкандибати. | ||
| + | |||
| + | 3) перен., розм. Бути в незадовільному стані, мати недоліки. | ||
| + | |||
| + | •• | ||
| + | |||
| + | Кульга́ти на оби́дві ноги́ — мати багато недоліків (про справу, роботу і т. ін.). | ||
| + | |||
| + | 1. Шкандибати, маючи укорочену або хвору ногу. Ходжу я без апарата добре, однак все з палкою, інакше кульгаю дуже (Леся Українка, V, 1956, 282); Біла візникова кобила помітно кульгала (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 375); Ондечки заєць повертається з озимини в ці кущі і все кульгає (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 169). | ||
| + | |||
| + | 2. Ледве йти; шкандибати. Вечоріє. Тільки що сунуться по шляху дві довгі-довгі тіні, третя, коротка, кульгає далеко позаду (Степан Васильченко, II, 1959, 157). | ||
| + | |||
| + | 3. перен., розм. Бути в незадовільному стані, мати недоліки. Дарма, що наука на кафедрах тоді [в старому університеті] кульгала або дрімала. Між молодіжжю бували невеличкі, сказати б, братства, що кохались у їй щирим серцем (Нечуй-Левицький, I, 1956, 182); Та з ними [людьми] весело, і сором перед ними, Коли у віршеві кульгають бідні рими (Максим Рильський, I, 1960, 253); Завод кульгає не тому, що має якусь органічну хибу, а просто тут [на заводі] не знають усіх його можливостей, не дають йому стати на ноги, випростатися, вільно йти вперед (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 76). | ||
| + | |||
| + | ♦ Кульгати на обидві ноги — мати багато недоліків (про справу, роботу і т. ін.). | ||
| + | |||
| + | '''Шкутильгати (як синонім) | ||
| + | ''' | ||
| + | |||
| + | 1. на що і без додатка. Припадати на укорочену або хвору ногу під час ходьби. Напилась я з криниці води та насилу рачки вилізла з рову. Іду я по різі та шкутильгаю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 8); Входить, трохи шкутильгаючи, кравець Коляндра (Іван Кочерга, I, 1956, 439); Я схиляю голову і, шкутильгаючи на ліву ногу, підходжу з кадильницею до отця Олександра (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 47); Одну ваду мав коник, якого дістали Чернишеві: розкувавшись, він стер копито і шкутильгав тепер на праву передню (Олесь Гончар, III, 1959, 89); Сторожева постать була примітна. Це був немолодий чолов'яга, інвалід. Він шкутильгав на обидві ноги (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 138); * Образно. Приносить тоді господиня Стіл, але стіл шкутильгає на ногу; малий черепочок Вирівняв ногу старому служаці (Микола Зеров, Вибр., 1966, 326). | ||
| + | |||
| + | 2. Іти, припадаючи на укорочену або хвору ногу; шкандибати. — Я бачила двох страшних старців, як їздила до костьолу. Шкутильгали на милицях через греблю (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 135); Хоч кривий [Петро], отже так хутко шкутильгав, що трохи не біг (Лесь Мартович, Тв., 1954, 251); Дем'ян Петрович дуже помалу шкутильгає до вагона (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 40); Розумів хлопець, як важко батькові на одній нозі та на тій дерев'янці шкутильгати пухкою ріллею (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 34); Воли, підбившись по кам'янистій дорозі, понуре шкутильгали (Олесь Гончар, III, 1959, 14). | ||
| + | |||
| + | 3. перен., розм. Мати недоліки, бути в незадовільному стані. Французька мова Григоренка виразно шкутильгала (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 134); Ми встановили, що найвужче місце на заводі — верстатна обробка деталей. Тут і якість продукції часто шкутильгала і продуктивність праці відставала (Вечірній Київ, 3.II 1966, 1); | ||
| + | |||
| + | // за чим. Не встигати, відставати (в розвитку, рості і т. ін.). Ми не можемо задовольнитися тим, щоб наші тактичні лозунги шкутильгали услід за подіями, пристосовуючись до них після того, як вони відбулися (Ленін, 11, 1970, 132); Критика ніколи не була керманичем для літературної творчості, а завсіди шкутильгала за нею, обчислювала готові вже здобутки, пояснювала їх (Іван Франко, XVI, 1955, 246). | ||
| + | |||
| + | ♦ Шкутильгати на обидві ноги (на всі чотири) — те саме, що Кульгати на обидві ноги (див. кульгати). Перші дні польових робіт показали й інший бік медалі. 6 ще в області такі керівники, які язиками ладні гори перевернути, а на ділі шкутильгають на обидві ноги (Радянська Україна, 7.IV 1961, 2); З електровозом горе. Не розженеться, не встига, та й машиніст, похоже, на всі чотири шкутильга (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 43) | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 17:53, 18 жовтня 2018
Кульга́ти, -га́ю, -єш, гл. Хромать. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Ном. № 89. Одже дарма, що наука на катедрах культы або спала. Левиц.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Кульгати
-а́ю, -а́єш, недок.
1) Шкандибати, маючи укорочену або хвору ногу.
2) Ледве йти; шкандибати.
3) перен., розм. Бути в незадовільному стані, мати недоліки.
••
Кульга́ти на оби́дві ноги́ — мати багато недоліків (про справу, роботу і т. ін.).
1. Шкандибати, маючи укорочену або хвору ногу. Ходжу я без апарата добре, однак все з палкою, інакше кульгаю дуже (Леся Українка, V, 1956, 282); Біла візникова кобила помітно кульгала (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 375); Ондечки заєць повертається з озимини в ці кущі і все кульгає (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 169).
2. Ледве йти; шкандибати. Вечоріє. Тільки що сунуться по шляху дві довгі-довгі тіні, третя, коротка, кульгає далеко позаду (Степан Васильченко, II, 1959, 157).
3. перен., розм. Бути в незадовільному стані, мати недоліки. Дарма, що наука на кафедрах тоді [в старому університеті] кульгала або дрімала. Між молодіжжю бували невеличкі, сказати б, братства, що кохались у їй щирим серцем (Нечуй-Левицький, I, 1956, 182); Та з ними [людьми] весело, і сором перед ними, Коли у віршеві кульгають бідні рими (Максим Рильський, I, 1960, 253); Завод кульгає не тому, що має якусь органічну хибу, а просто тут [на заводі] не знають усіх його можливостей, не дають йому стати на ноги, випростатися, вільно йти вперед (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 76).
♦ Кульгати на обидві ноги — мати багато недоліків (про справу, роботу і т. ін.).
Шкутильгати (як синонім)
1. на що і без додатка. Припадати на укорочену або хвору ногу під час ходьби. Напилась я з криниці води та насилу рачки вилізла з рову. Іду я по різі та шкутильгаю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 8); Входить, трохи шкутильгаючи, кравець Коляндра (Іван Кочерга, I, 1956, 439); Я схиляю голову і, шкутильгаючи на ліву ногу, підходжу з кадильницею до отця Олександра (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 47); Одну ваду мав коник, якого дістали Чернишеві: розкувавшись, він стер копито і шкутильгав тепер на праву передню (Олесь Гончар, III, 1959, 89); Сторожева постать була примітна. Це був немолодий чолов'яга, інвалід. Він шкутильгав на обидві ноги (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 138); * Образно. Приносить тоді господиня Стіл, але стіл шкутильгає на ногу; малий черепочок Вирівняв ногу старому служаці (Микола Зеров, Вибр., 1966, 326).
2. Іти, припадаючи на укорочену або хвору ногу; шкандибати. — Я бачила двох страшних старців, як їздила до костьолу. Шкутильгали на милицях через греблю (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 135); Хоч кривий [Петро], отже так хутко шкутильгав, що трохи не біг (Лесь Мартович, Тв., 1954, 251); Дем'ян Петрович дуже помалу шкутильгає до вагона (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 40); Розумів хлопець, як важко батькові на одній нозі та на тій дерев'янці шкутильгати пухкою ріллею (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 34); Воли, підбившись по кам'янистій дорозі, понуре шкутильгали (Олесь Гончар, III, 1959, 14).
3. перен., розм. Мати недоліки, бути в незадовільному стані. Французька мова Григоренка виразно шкутильгала (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 134); Ми встановили, що найвужче місце на заводі — верстатна обробка деталей. Тут і якість продукції часто шкутильгала і продуктивність праці відставала (Вечірній Київ, 3.II 1966, 1);
// за чим. Не встигати, відставати (в розвитку, рості і т. ін.). Ми не можемо задовольнитися тим, щоб наші тактичні лозунги шкутильгали услід за подіями, пристосовуючись до них після того, як вони відбулися (Ленін, 11, 1970, 132); Критика ніколи не була керманичем для літературної творчості, а завсіди шкутильгала за нею, обчислювала готові вже здобутки, пояснювала їх (Іван Франко, XVI, 1955, 246).
♦ Шкутильгати на обидві ноги (на всі чотири) — те саме, що Кульгати на обидві ноги (див. кульгати). Перші дні польових робіт показали й інший бік медалі. 6 ще в області такі керівники, які язиками ладні гори перевернути, а на ділі шкутильгають на обидві ноги (Радянська Україна, 7.IV 1961, 2); З електровозом горе. Не розженеться, не встига, та й машиніст, похоже, на всі чотири шкутильга (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 43)
Ілюстрації
|
|
|
|
