Відмінності між версіями «Кульбачник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ку]] | [[Категорія:Ку]] | ||
{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність підрозділ=Факультет романо-германської філології)} | {subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність підрозділ=Факультет романо-германської філології)} | ||
| − | + | ===Сучасні словники=== | |
КУЛЬБА́ЧНИК, а, чол., заст. Сідляр. — Без шкіри вам не прожити. Проте вона потрібна й іншим цехам. — А звісно: і кульбачникам, і лимарям, і кожум'якам (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 175). | КУЛЬБА́ЧНИК, а, чол., заст. Сідляр. — Без шкіри вам не прожити. Проте вона потрібна й іншим цехам. — А звісно: і кульбачникам, і лимарям, і кожум'якам (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 175). | ||
Версія за 15:01, 18 квітня 2024
Кульба́чник, -ка, м. Сѣдельникъ, сѣдельный мастеръ. Желех. {subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність підрозділ=Факультет романо-германської філології)}
Сучасні словники
КУЛЬБА́ЧНИК, а, чол., заст. Сідляр. — Без шкіри вам не прожити. Проте вона потрібна й іншим цехам. — А звісно: і кульбачникам, і лимарям, і кожум'якам (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 175).
