Куколка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Куколка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кукла 1 и 2. Куколкою называется также свертокъ, до 15 арш., шнурка (для обшивки полушубка). Вас. 155. 2) Каждая изъ дополнительныхъ (отъ 3 до 9) ремизокъ въ ткацкомъ снарядѣ при тканіи плахтъ. Вас. 170.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 387. КУ́КОЛКА, и, жін. 1. розм., заст. Загорнений у ганчірку жований хліб і т. ін., що його використовували замість соски. Вона не своя, коли.. хрещениці не побачить, не почукикає на руках, не погодує з кукли (Панас Мирний, IV, 1956, 68); Знаходить [Катря] житнього хліба жовану куклу, нашвидку піджовує її, пхає дитині в рот (Степан Васильченко, II, 1959, 349).

2. діал. Згорнуте повісмо льону. Кукла льону, зачепившись за мисник, повисла там, мов русалчине волосся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 30).

Ілюстрації

5359b6.jpg 1714125 samye-krasivye-kukly-barbi.jpg 465.jpeg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання