Куколка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Куколка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кукла 1 и 2. Куколкою называется также свертокъ, до 15 арш., шнурка (для обшивки полушубка). Вас. 155. 2) Каждая изъ дополнительныхъ (отъ 3 до 9) ремизокъ въ ткацкомъ снарядѣ при тканіи плахтъ. Вас. 170.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 387. КУ́КОЛКА, и, жін. 1. розм., заст. Загорнений у ганчірку жований хліб і т. ін., що його використовували замість соски. Вона не своя, коли.. хрещениці не побачить, не почукикає на руках, не погодує з кукли (Панас Мирний, IV, 1956, 68); Знаходить [Катря] житнього хліба жовану куклу, нашвидку піджовує її, пхає дитині в рот (Степан Васильченко, II, 1959, 349).

2. діал. Згорнуте повісмо льону. Кукла льону, зачепившись за мисник, повисла там, мов русалчине волосся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 30).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання