Крючок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:28, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Крючо́к, -чка, м. Ум. отъ крюк. 1) Крючекъ. Загинати, закида́ти крючка. Заговаривать издали о чемъ-либо съ хитрымъ намѣреніемъ. 2) = Крюк 2. 3) Небольшой воронъ. Налетів крючок. Грин. III. 142. 4) Деревянная доска съ загнутымъ краемъ, на которой сапожники вытягиваютъ вытяжные сапоги. Сумск. у. 5) Мѣра водки самая малая. Чуб. VI. 333.
