Кравченко Оксана Ігорівна

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика студентки Кравченко Оксани Ігорівни VІ курсу Педагогічного інституту денної форми навчання освітній рівень: другий (магістерський) спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки (освітня програма: Педагогіка вищої школи).

Logo kubg робота.png

Зміст

База проходження практики: Київський університет імені Б. Грінченка, Педагогічний інститут

Завдання 1. Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі.

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ

Теоретичний аналіз з питань впровадження ІКТ, було проведено на базі Київського університету імені Бориса Грінченка, Педагогічного інституту.
З’ясовано, що ведеться активна освітня політика з питань впровадження ІКТ. В інституті вже впроваджено та застосовуються в освітньому процесі наступні інноваційні технології:
  • 1 учень – 1 комп’ютер;
  • case-study - метод активного проблемно-ситуативного аналізу;
  • blended learning - поєднання он-лайн навчання з очним навчанням;
  • flipped classroom - передбачає підвищення активності студентів, через перенесення ролі викладача та студента;
  • CLIL - передбачає вивчення предметів іноземною мовою;
  • distance learning - оволодіння навчальним матеріалом в зручний час та у зручному місці для кожного;
  • cooperative learnin - спрямоване на організацію освітнього процесу через сприйняття нового академічного та соціального досвіду;
  • mobile learning - навчання з використанням мобільних пристроїв.
Для впровадження даних методів, форм та підходів до навчання, необхідним є певне матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу.
На даний момент, матеріально-технічне забезпечення Педагогічного інституту включає:
  • сучасну бібліотеку;
  • аудиторію, обладнану для реалізації моделі навчання “1 учень : 1 комп’ютер”;
  • аудиторії, обладнані Smart дошками та фліпчартами для проведення тренінгів та здійснення інших інноваційних форм роботи;
  • корпоративну пошту;
  • навчальне середовище Moodle.
Інститут націлений у майбутнє і вже планує свої наступні кроки у здійсненні освітньої політики з питань впровадження ІКТ в освітній процес. Постійно відбуваються майстер-класи та тренінги для підвищення ІКТ-компетентності викладацького складу, наявний і повний курс підвищення ІКТ-компетентності.


Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)

Таблиця 1.1. ІТ-інфраструктура Київського університету імені Бориса Грінченка
Апаратне забезпечення Програмне забезпечення Інформаційне забезпечення Навчально-наукове забезпечення
  • комп'ютери, ноутбуки, проектори, смарт-дошки, планшети та інше;
  • пристрої введення та виведення інформації;
  • маршрутизатори, перемикачі, модеми, сервери та інше.
  1. Операційні системи
  2. Системи обліку та передачі документації;
  3. Спеціальне програмне забезпечення;
  4. Хмарні сервіси, додатки;
  5. Платформи електронного навчання, репозиторій, е-бібліотеки.
Хмарні сервіси, е-видання, е-бібліотека та інше.
  1. Е-навчання, е-тестування;
  2. Навчальні додатки, як "1 учень - 1 комп'ютер";
  3. Дистанційні навчальні курси.


Моніторинг та оцінювання освітньо-інформаційного середовища Університету Грінченка (для ПВШ)

При здійсненні аналізу, моніторингу стану та оцінюванні освітньо-інформаційного середовища університету, було здійснено умовний поділ його елементів на три групи. Дані групи, їх складові та оцінка кожної наведено у таблиці нижче (див. таблицю 1.2.).
Таблиця 1.2. Моніторинг та оцінювання освітньо-інформаційного середовища Університету Грінченка
Група Складові Оцінка
Е-навчання Сертифіковані ЕНК, курси підвищення кваліфікації Всі предмети, що викладаються в університеті мають електронне підкріплення (ЕНК); курси мають якісне наповнення, структуру.
Електронне представлення/замовлення Довідки з місця навчання; електронне портфоліо; зворотній зв'язок на сайті та інше. Зазначені системи працюють злагоджено, чітко регламентовано діяльність; електронне портфоліо можна оновлювати і доповнювати.
Е-сервіси - робота з інформацією Bіki-портал університету, е-видання, е-репозиторій, використання хмарних сервісів, база магістерських робіт, доробки працівників університету. Перераховані елементи працюють злагоджено, не потребують налагодження; надають якісну допомогу у пошуці інформації, аналізі даних.


Завдання 2. Створення гугл-групи для відображення основної діяльності установи.

Гугл-група для кафедри теорії та історії педагогіки

При виконання другого завдання, було вирішено створити гугл-групу для кафедри теорії та історії педагогіки. Дане рішення було прийнято у зв'язку із спостереженням за роботою кафедри із студентами спеціальності "011 Освітні, педагогічні науки (Педагогіка вищої школи)".
Деякі студенти, що навчаються на даній кафедрі, відчувають певні незручності у спілкуванні та підпорядкуванні власної діяльності визначеним вимогам та часовим рамкам, визначеним кафедрою.
З огляду на вищезгадане, було створено гугл-групу, в якій наявні як елементи, покликані допомогти налагодити спілкування, так і різні матеріали та посилання, що допоможуть у плануванні діяльності.

Переглянути створену гугл-групу можна за посиланням.


Завдання 3. Семінар (тренінг, майстер-клас).

Майстер-клас для викладачів закладів освіти

Для створення майстер-класу було проаналізовано наявні вміння та навички використання ІКТ викладачами кафедри теорії та історії педагогіки. Було виявлено, що використання інформаційно-комунікаційних технологій викладацьким складом Київського університету імені Бориса Грінченка на достатньому рівні. Наявне якісне спілкування із студентами, як очно так і за допомогою технічних засобів.

Для покращення вміння викладачів презентувати свої досягнення та просто викладати теми студентам у цікавій формі, було розроблено майстер-клас за темою "Не PowerPoint єдиним...".

Сценарій даного майстер-класу можна переглянути у наступному файлі: Файл:Кравченко майстер-клас.pdf


Завдання 4. Методичні рекомендації.

Методичні рекомендації щодо формування ІК-компетентності у викладачів кафедри теорії та історії педагогіки

Кафедра теор.іст.пед кравченко.jpg
Протягом проходження практики, спостереження за роботою фахівців кафедри теорії та історії педагогіки показали, що не всі викладачі вправно справляються із комп’ютером та новітніми інформаційними технологіями.
Здебільшого це відбувається через брак часу для опанування нових прийомів, способів та методів роботи.
Варто зазначити, що деякі викладачі вдало впроваджують ІКТ у власну професійну діяльність та допомагають колегам (при виникненні запитань/проблем). Однак, таких викладачів меншість.
Це підтверджує актуальність розробки певних методичний рекомендацій щодо формування та розвитку ІК-компетентності у викладачів кафедри теорії та історії педагогіки.
Протягом роботи над завданням 4, було виокремлено наступні методичні рекомендації:
  • Провести тестування щодо рівня ІК-компетентності викладачів кафедри;
  • Провести тестування щодо виявлення “слабких сторін” викладачів у використання інформаційно-комунікаційних технологій;
  • Створити умови для роботи викладачів за комп’ютерами (оновити технічне обладнання приміщення кафедри);
  • Виокремити 1-2 год. на тиждень/2 тижні для проведення тренінгів/майстер-класів щодо впровадження ІКТ в освітній процес;
  • Провести бесіду щодо важливості продовження впровадження сучасних ІК-технологій в освітній процес та у роботу кафедри;
  • Забезпечити необхідне програмне забезпечення для роботи та комунікації членів кафедри.
Надані методичні рекомендації допоможуть забезпечити формування та розвиток ІК-компетентності викладачів кафедри теорії та історії педагогіки.


Методичні рекомендації щодо проектування інформаційного освітнього середовища установи

Поняття "інформаційно-освітнє середовище" по-різному тлумачиться в сучасній психолого-педагогічній науці, що демонструє ємкість його сутності та альтернативність поглядів дослідників. На думку вчених, інформаційно-освітнє середовище – це організаційно-методичні засоби, сукупність технічних і програмних засобів зберігання, оброблення, передавання інформації, що забезпечують оперативний доступ до інформації і здійснення освітніх наукових комунікацій (за О. Соколовою).
Широке впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та функціонування освітнього середовища мають забезпечити навчальні потреби суб’єктів педагогічної взаємодії, зокрема, завдяки створенню і використанню в освітній діяльності такого:
  1. електронних освітніх ресурсів навчального призначення і комп’ютерно орієнтованих систем оцінювання навчальних досягнень, що доповнюють традиційні;
  2. соціальних мереж навчального призначення, що підтримують відкрите ІКТ-середовище навчання у співпраці;
  3. електронних портфоліо організаційно-педагогічного призначення, що відображають характер навчальної діяльності педагога та його вихованців;
  4. інноваційних педагогічних технологій, що базуються на використанні засобів ІКТ, комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання, що уможливлюють нову організацію навчання.
Проектування інформаційного освітнього середовища підпорядковується поставленим адміністрацію та працівниками цілям та потребам, але при його створенні обов'язковим є дотримання певного ряду принципів серед яких:
  • інноваційний характер, відповідність принципам педагогічної доцільності, цілісності, індивідуалізації, синергетичності, пізнавальної активності й самостійності;
  • відкритість освітніх послуг, мобільність суб’єктів освітньої взаємодії (доступність будь-де і будь-коли), віртуалізація об’єктів навчання, наявність інформаційних обмінів;
  • системна побудова, створення нових організаційних структур, які забезпечують функціонування складових компонентів і технологій середовища (адміністратори, тьютори тощо);
  • створення персональної траєкторії розвитку всіх суб’єктів педагогічної взаємодії на основі високого рівня ефективності навчально-виховного процесу та самоосвітньої діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій;
  • варіативність організаційної структури відповідно до освітніх завдань закладу освіти, освітніх запитів адміністрації, методичної служби, педагогічних працівників та інше.
  • акумуляція та презентація сучасних тенденцій розвитку освіти та сучасної психолого-педагогічної науки тощо.
Важливим є пам'ятати про виокремлення та окрему підготовку кожного компоненту інформаційного освітнього середовища - змістової, організаційної та технологічної складової.
Лише дотримання зазначених принципів та увага до усіх деталей забезпечить вдале проектування та подальше функціонування інформаційного освітнього середовища закладу освіти.


Методичні рекомендації щодо модернізації ІТ інфраструктури