Відмінності між версіями «Короста»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:korosta.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:korosta2.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 15:50, 21 листопада 2017
Короста, -ти, ж. Чесотка. Короста не велика й не мала як на дубові кора. Посл.
Зміст
Сучасні словники
КОРО́СТА, и, жін. Заразна шкірна хвороба людини й тварин, що виникає внаслідок проникнення в шкіру коростяних кліщів. Короста не проста: на кого схоче, на того й нападе (Номис, 1864, № 157); Короста — заразна хвороба. Її викликає дуже маленький, непомітний для ока кліщ (Хвороби дитячого віку, 1955, 203); Всі [в'язні] в концтаборі люто шкребли ноги і ребра — поширилась така короста, що люди аж плакали від люті й безсилля (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 294).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 298.
Ілюстрації
|
|
